Харчова́ кухо́нна сіль — це речовина у вигляді кристаликів, яка містить 93-99 % хлористого натрію і домішки солей кальцію, магнію, калію, які надають їй гігроскопічності, жорсткості і гіркуватого присмаку.[1][2] Чим менше в солі цих домішок, тим вища її якість.
Сіль є кристалічним сипким продуктом без запаху (окрім випадку йодованої солі) з солоним смаком без присмаку, в якому не допускається присутність сторонніх домішок, що не пов'язані з методом добуванні солі. Колір екстра та вищого ґатунків — білий, однак для першого та другого допускаються сірий, жовтуватий, рожевий та голубуватий відтінки в залежності від походження солі.[2]
Як сировина для одержання кухонної солі (хлористого натрію) використовується кам'яна сіль(67,9%), озерна осадова сіль (31,8%) і в невеликих об'ємах натуральні розсоли. За призначенням і споживанням розрізняють харчову (50%) загального виробництва, технічну (40%) і кормову (10%) сіль.
Предположим, что металл имеет степень окисления +1, тогда формула оксида металла Ме₂O, а формула бромида МеBr. Подбираем металлы
Пусть х -- атомная масса металла, тогда:
М(Ме₂O) -M(МеBr) = (2х +16)- (х+80) = 17 = 2x +16 -x -80 = 17
x - 64 = 17
х = 64+17 = 81 -- металла с такой атомной массой нет
Пусть металл имеет степень окисления равную + 2, тогда формула оксид МеО, а формула бромида МеBr₂
(x +16) - (x+2*80) = 17
x +16 -x - 160 = 17
16 + 160 ≠ 17
Пусть металл имеет , степень окисления +3, тогда формула оксида
Ме₂О₃, а бромида МеBr₃
2x +16*3 - x -80*3 = 17
x - 192 = 17
x = 192 + 17 = 209 -- это висмут..
