1. Електричний струм не проводить водний розчин
1) хлориду метиламмония 2) ацетату натрію
3) гліцерину 4) мурашиної кислоти
2. Проводить електричний струм
1) зріджений аміак 2) дистильована вода 3) розчин хлороводню 4) розчин цукру
3. Найбільш слабким електролітом є:
1) HF 2) HBr 3) HCl 4) HI
4. До сильних електролітів відносяться:
1) HClO 4 і Mg(NO 3 ) 2 2) HNO 2 і NaOH 3) HI і HF 4) KNO 3 і RbOH
5. Реакція сульфіду натрію з нітратом міді (II) в розчині протікає до кінця, тому що
1) вихідні речовини - сильні електроліти
2) сульфід міді не розчиняється у воді
3) вихідні речовини відносяться до солей
4) утворюється нітрат натрію розчиняється у воді
6. Гідроксид калію може бути отриманий в реакції іонного обміну в розчині між
1) гідроксидом натрію та хлоридом калію 2) гідроксидом барію і сульфатом калію
3) гідроксидом міді (II) і хлоридом калію 4) хлоридом калію і водою
7. У схемі реакції ... + 2NaOH = Na 2 SO 3 + ... , що протікає до кінця у водному розчині, точками
позначені речовини:
1) К 2 SО 3 , КОН 2) ВаSО 3 , Ва(ОН) 2 3) SО 2 ,Н 2 О 4) SО 3 , Н 2 О 2
8. У схемі реакції ZnS + ... = ZnSО 4 +..., що протікає до кінця у водному розчині, позначені речовини
1) К 2 SО 4 , K 2 S 2) Аl 2 (SО 4 ) 3 , Аl 2 S 3 3) Н 2 SО 4 , Н 2 S 4) ВаSO 4 , ВаS
9. Гідроліз по аніону має місце у водних розчинах:
А) K 2 SO 4 Б) FeSO 4 В) Na 2 CO 3 Г) CH 3 COONa Д) K 2 S Е) FeCl 3
1) А, Б, Е 2) В, Г, Д 3) Г, Д 4) У, Д
10. Повного і незворотного гідролізу піддається
1) сульфід алюмінію 2) силікат натрію 3) сульфід калію 4) хлорид барію
11. Яка речовина повністю гідролізується у водному розчині?
1) СuSО 4 2) НNО 3 3) КСl 4) Аl 2 S 3
12. І аніон і катіон гідролізуються в розчині солі
1) силікат натрію 2) сульфід амонію 3) ацетат калію 4) хлорид міді(II)

ГЛИЦЕРИН (от греч. glykeros-сладкий) (1,2,3-пропантриол) СН2ОНСНОНСН2ОН, мол. м. 92,09; бесцв. вязкая жидкость сладкого вкуса без запаха; т. пл. 17,9°С, т. кип. 290°С (со слабым разложением); d424 1,260, пD201,4740; 1450 мПа*с (20 °С), 280 мПа. с (40 °С); 63 мН/м (20 °С); 18,49 Дж/моль, 76,13 Дж/моль (195°С), - 659,76 Дж/моль; So298 204,89 Дж/(моль*К). 

Благодаря наличию в молекуле трех ОН-групп глицерин дает три ряда производных, причем моно- и дипроизводные могут существовать в виде двух структурных изомеров, а производные глицерина типа СН2ХСНОНСН2ОН или СН2ХСНХСН2ОН - в виде оптич. изомеров. Глицерин образует три ряда металлич. производных - глицератов, причем они получаются даже при взаимод. глицерина с оксидами тяжелых металлов, напр. СиО. Это свидетельствует о том, что кислотные св-ва у глицерина выражены значительно сильнее, чем у одноатомных спиртов. При взаимод. глицерина с галогеноводородными к-тами или галогенидами Р образуются моно-или дигалогенгидрины, с I2 и Р-1,2,3-трииодпропан (нестойкое соед., распадающееся на иод и аллилиодид), с неорг. и карбоновыми к-тами - полные и неполные сложные эфиры, при дегидратации - акролеин. Как и все спирты, глицерин окисляется; в зависимости от природы окислителя и условий можно получить глицериновый альдегид СН2(ОН)СН(ОН)СНО, глицериновую к-ту СН2(ОН)СН(ОН)СООН, тартроновую к-ту (НООС)2СНОН, дигидроксиацетон НОСН2СОСН2ОН, мезоксалевую к-ту (НООС)2СО; под действием КМnО4 или К2Сr2О7 глицерин окисляется до СО2 и Н2О.

1)

оксиды:

NО - оксид азота (II)

FeO - оксид железа (II)

соли:

Са3(РО4)2 - фосфат кальция

FeCl2 - хлорид железа (II)

основания:

Mg(OH)2 - гидроксид магния

Sr(OH)2 - гидроксид стронция

кислоты:

H2S - сероводородная кислота

HNО3 - азотистая кислота

2)

M(SO₂) = 64 г/моль

n(SO₂) = m(SO₂)/M(SO₂) = 15,36 г/64 г/моль = 0,24 моль

Vm = 22,4 л/моль

V(SO₂) = n(SO₂)*Vm = 0,24 моль*22,4 л/моль = 5,376 л

ответ: 5,376 л

3)

Al2(SO4)3 -  Аl +3. S +6. O -2

NH3 - N -3. H +1

Р2O3 - P +3. O -2

КСlO3 - K +1. CL +5. O -2

МnO2 - Mn +4. O -2

4)

сульфид хрома 3 - Cr2S3

оксид натрия - Na2О

хлорид серы 3 - SCl2

5)

w=(m в-ва/m (смеси))*100%

m в-ва=(w/100)*(m смеси) (95%:100%)*5=4,75л

ответ:V=4,75л

6)

w(соли)=(75/150+75)*100%=33.3