ответ:Обладнання: штатив із пробірками, пробіркотримач, шпатель, піпетка, пальник.
Реактиви: порошок магнію Mg, магній оксид MgO (або інший основний оксид), натрій карбонат Na2CO3, розчини етанової кислоти СН3СООН, натрій гідроксиду NaOH, лакмусу.
Звіт з роботи:
Дослід 1. В першій пробірці з розчином етанової кислоти лакмус набуває червоного забарвлення, оскільки етанова кислота у розчині дисоціює з утворенням йонів Гідрогену:
CH3COOH ↔ CH3COO- + Н+
При додаванні розчину лугу в результаті реакції нейтралізації, середовище змінюється з кислого на нейтральне. Лакмус стає фіолетовим. Рівняння реакції нейтралізації:
2NaOH + 2СН3СООН → 2CH3COONa + 2Н2O
2Na+ + 2ОН- + 2СН3СОО- + 2Н+ → 2СН3СОО- + 2Na2+ + 2Н2О
OH- + Н+ → Н2О
В другій пробірці на поверхні магнію почнуть утворюватися бульбашки безбарвного газу. Відбувається реакція заміщення: йони Магнію витісняють атоми Гідрогену з молекул етанової кислоти. Утворюється розчинна сіль - магній етаноат — та газуватий водень.
Рівняння реакції:
Mg + 2СН3СООН → (CH3COO)2Mg + Н2↑
Mg + 2СН3СОО- + 2Н+ → Mg2+ + 2СН3СОО- + Н2↑
Mg + 2Н+→ Mg2+ + H2↑
Дослід 2. У першій пробірці відбувається реакція обміну між кислотою та основним оксидом з утворенням солі та води. Рівняння реакції:
MgO + 2СН3СООН → Mg(CH3COO)2 + Н2О
MgO + 2СН3СОО- + 2Н+ → Mg2+ + 2СН3СОО- + Н2О
MgO + 2Н+ → Mg2+ + Н2О
У пробірку слід додати розчин лакмусу. За зміною його кольору з червоного (кисле середовище) на фіолетовий (нейтральне середовище) можна визначити зникнення кислоти та утворення нейтрального середовища після протікання реакції.
У другій пробірці з’являються бульбашки газу. Рівняння реакції:
Na2CO3 + 2СН3СООН → 2CH3COONa + Н2О + СО2↑
2Na+ + СО32- + 2СН3СОО- + 2Н+ → 2СН3СОО- + 2Na+ + Н2О + СО2↑
СО32- + 2Н+ → Н2О + СО2↑
Під час реакції етанова кислота витісняє вугільну (як більш слабку) з її солі з натрієм. Вугільна кислота є нестійкою і одразу ж розкладається на карбон(ІV) оксид та воду.
Висновок:
1. Етанову кислоту можна виявити за характерним запахом, за здатністю утворювати у розчинах кисле середовище і змінювати забарвлення кислотно-лужного індикатора, за здатністю витісняти більш слабкі кислоти з їхніх солей.
2. Етанова кислота виявляє властивості, спільні з властивостями неорганічних кислот:
змінює забарвлення кислотно-основних індикаторів;
взаємодіє з активними металами з вивільненням газуватого водню;
вступає з лугами в реакцію нейтралізації з утворення солі та води;
реагує з основними оксидами;
витісняє більш слабкі кислоти з їхніх солей.
Объяснение:
Для визначення металу, який взаємодіє з водою, можна скористатись рівнянням реакції між металом і водою.
Загальне рівняння реакції між лужним металом і водою виглядає наступним чином:
М + H₂O → MOH + 1/2H₂
За заданими даними, виділилося 0,1 моль водню. Оскільки коефіцієнт перед H₂ у рівнянні реакції дорівнює 1/2, це означає, що половина молярної кількості виділеного водню дорівнює 0,1 моль.
Таким чином, молярна кількість виділеного водню дорівнює 0,1 моль. Оскільки 1 моль молекул H₂ має масу 2 г, то маса виділеного водню дорівнює 0,1 моль * 2 г/моль = 0,2 г.
Отже, маса виділеного водню дорівнює 0,2 г.
Тепер можна визначити метал, який взаємодіє з водою. Запишемо рівняння балансованої реакції:
2M + 2H₂O → 2MOH + H₂
Маса лужного металу, який взаємодіє з водою, дорівнює 4,6 г. За рівнянням реакції, на 2 молі лужного металу утворюється 1 моль водню. Тому, якщо 0,2 г водню утворюються від 4,6 г лужного металу, то 1 г водню утворюється від (4,6 г / 0,2 г) * 1 г = 23 г лужного металу.
Отже, маса лужного металу, який взаємодіє з водою, дорівнює 23 г.
Таким чином, метал, який взаємодіє з водою, має масу 23 г.
