Вычислите массу сульфата бария, образующейся при взаимодействии с серной кислотой 306 г оксида бария, если известно, что выход составил 90% от теоретически возможного.

В честь городов:
— магний (Магнезия — город в Греции) ;
— иттрий (Иттерби — город неподалеку от Стокгольма) ;
— гольмий (Стокгольм — от лат. Но1miа) ;
— лютеций (Лютеция — древнее название Парижа) ;
— гафний (Гафния — древнее название столицы Дании — Копенгагена) ;
— берклий (город Беркли, Калифорния, США) ;
— дубний (город Дубна, Россия) .
В честь стран и континентов:
— галлий (Галлия — Франция) ;
— германий (Германия) ;
— рутений (лат. Ruthtnia — Россия) ;
— европий (Европа) ;
— туллий (Туле — полулегендарная страна, самая северная часть земли, что соответствует в Европе Скандинав¬скому полуострову) ;
— полоний (лат. Polonia — Польша) ;
— франций (Франция) ;
— америций (Америка) ;
— калифорний (название штата в США — Калифор¬ния) .
В память успехов астрономии:
— гелий (Гелиос — солнце) ;
— титан (третий спутник планеты Уран, шестой спутник Сатурна) ;
— селен (греч. Selena — луна) ;
— палладий (планета Паллада) ;
— теллур (лат. tellus — земля) ;
— церий (малая планета Церера)
— уран (планета Уран) ;
— нептуний (планета Нептун) ;
— плутоний (планета Плутон) .
В честь ученых:
— гадолиний (финский химик Ю. Гадолин) ;
— кюрий (Мари и Пьер Кюри) ;
— эйнштейний (Альберт Эйнштейн) ;
— менделевий (Д. И. Менделеев) ;
— нобелий (Альфред Нобель) ;
— лоуренсий (изобретатель циклотрона Э. Лоуренс) ;
— резерфордий (Эрнст Резерфорд) ;
— борий (Нильс Бор) .

Навчальний посібник містить 2 розділи: “Розчини” та

“Фазові рівноваги”, вивчення яких має важливе значення для

теорії і практики металургійного виробництва .

Процеси плавлення металургійної шихти у печах, віднов-

лення її компонентів, розчинення різних додатків, газів, взає-

модія металевих розплавів з вогнетривами, шлаками відбува-

ються у високотемпературних розчинах. Тому вивчення осно-

вних законів, які дозволяють розрахувати властивості метале-

вих і неметалевих високотемпературних розчинів залежно від

їхнього складу, є дуже важливим для інженерів-металургів.

У посібнику наведені основні закони ідеальних розчинів,

розглянуті причини відхилення властивостей реальних розчи-

нів від ідеальних, подані характеристики, які дозволяють за-

стосувати закони ідеальних розчинів до реальних, а також

приклади використання певних законів для окремих операцій

металургійного виробництва .

Більшість металевих сплавів, шлаків, вогнетривів являють

собою багатокомпонентні системи, але з певними допущення -

ми їх можна розглядати як дво- або трикомпонентні системи і

використовувати відомі для них закономірності для реальних

систем і технологічних процесів. Розділ “Фазові рівноваги”

містить відомості про загальні закономірності щодо фазових

рівноваг у основних типах одно-, дво- і трикомпонентних сис-

темах. Вивчення цього матеріалу необхідно для розуміння

процесів, які відбуваються в металевих та неметалевих розп-

лавах при їхньому охолодженні та нагріванні, а також для ви-

значення температур фазових перетворень сплавів, кількості

фаз і ступенів вільності, хімічного складу фаз і масового вмі-

сту в них компонентів за певних умов у сплавах різного скла-

ду та відомої загальної маси.

Необхідність видання такого посібника обумовлена браком

підручників з фізичної хімії, більшість з яких була видана 15-

20 років тому. До того ж практично відсутні підручники, ви-

дані українською мовою. При складанні посібника були вико-

ристані матеріали з найпоширеніших підручників , моногра-

фій, довідників .

Матеріал викладений у доступній формі, деякі теоретичні

положення проілюстровані прикладами розрахунків і практи-

чного застосування у металургійному виробництві.