Водневий зв'язок в молекулах спиртів та карбонових кислот утворюється завдяки силам електростатичного притягування між атомами:

Строение:
Крахмал и целлюлоза имеют одинаковую формулу: (C6H10o5)n
Крахмал: амилоза (внутренняя часть крахмального зерна) – 10-20% амилопектин (оболочка крахмального зерна) – 80-90%
Целлюлоза: молекула представляет собой длинные цепи, вытянутые и уложенные пучками. Эти пучки сплетены подобно веревками образуют волокна различимые глазом.
Физические свойства:
Крахмал: амфотерный порошок белого цвета, нерастворимый в холодной воде. В горячей воде образует коллоидный раствор - клейстер.
Целлюлоза: твердое белое вещество, имеющие волокнистую структуру. Нерастворимо в воде и органических растворителях, но хорошо растворимо в аммиачном растворе Cu(OH)2 (реактив Швейцера).  Горит, а при нагревании без доступа воздуха образует водяные поры и углерод. Сладкого вкуса не имеет. 
Хим.свойства:
Крахмал: самое важное хим. свойства крахмала, его к гидролизу. 
крахмал-->(t,H2O,ферменты) декстрины --->(t,H2O,ферменты) митоза-->(t,H2O,ферменты)C6H12O6
Если раствор полученной глюкозы упарить до сиропообразного состояния, то получается - патока, которая используется, как подсластитель в конд.изделиях. 
Качественная реакция на крахмал: охлаждённый крахмальный клейстер + I2 (раствор) = синее окрашивание, которое исчезает при нагревании.
Целлюлоза:
1)горит (C6H10o5)n + 6nO2 =(t) 6nCO2 + 5nH2O
2)гидролиз: (C6H10O5)n + nH2O t,H2SO4 → nC6H12O6
3)образование сложных эфиров: а) при взаимодействии с уксусным ангидридом; б) при взаимодействии с HNO3. 
Применение:
Крахмал:  широко применяется в различных отраслях промышленности (пищевой, бродильной, фармацевтической, текстильной, бумажной и т.п.).
Целлюлоза: используется в производстве бумаги, искусственных волокон, пленок, пластмасс, лакокрасочных материалов, бездымного пороха, взрывчатки, твердого ракетного топлива, для получения гидролизного спирта и др.
Получение: 
Крахмал: Накапливается в виде зерен, главным образом в клетках семян, луковиц, клубней, а также в листьях и стеблях. Крахмал - белый порошок, нерастворимый в холодной воде. В горячей воде он набухает и образует клейстер.
Крахмал чаще всего получают из картофеля. Для этого картофель измельчают, промывают водой и перекачивают в большие сосуды, где происходит отстаивание. Полученный крахмал еще раз промывают водой, отстаивают и сушат в струе теплого воздуха.
Целлюлоза: Получают из древесины.

Поведінка тварин більш різноманітна та складна, оскільки вони можуть пересуватися і, отже, змінювати умови існування. Тому в них дуже добре розвинені органи руху, чуття й нервова регуляція. Можна навести такі приклади поведінки тварин: полювання хижаків чи комахоїдних тварин, вигодовування пташенят дорослими птахами, шлюбні ігри, міграції, тобто подорожі, які здійснюють тварини суходолом, морем, повітрям тощо.Усі форми поведінки тварин можна об’єднати у дві групи — вроджені та набуті. Харчова поведінка й міграції належать до вродженої форми поведінки. Прикладом набутої поведінки може слугувати навчання — процес набуття організмом власного досвіду. Так, дорослі птахи навчають пташенят знаходити їжу та уникати небезпеки.Пристосування організмів до умов існування зумовлюють не тільки різні форми поведінки, а й особливості їхньої будови, процесів життєдіяльності, що забезпечують можливість існування організмів у певних умовах довкілля. Так, наприклад, тварини із захисним забарвленням або формою тіла стають менш помітними для ворогів. У нашій місцевості багато птахів та звірів, які змінюють темне літнє забарвлення на світле зимове, пристосовуючись таким чином до барв довкілля.І навпаки, забарвлення і поведінка тварин можуть бути дуже помітними. Так, яскраво забарвлені отруйні (колорадський жук, сонечко) або жалоносні (оси, бджоли) комахи «сповіщають» про небезпечність зустрічі з ними. А погрозливі пози різних змій та хижаків відлякують ворогів. Разом із тим привабливе яскраве забарвлення та специфічна поведінка забезпечують гуртування тварин у зграї або зустріч особин різних статей.Приклади пристосування до умов довкілля можна побачити в організмів, які живуть в умовах недостатньої зволоженості (кактуси, верблюди), у ґрунті (кроти, сліпаки), у воді (риби, водорості) тощо