1. Процесс прибавления стандартного раствора к анализируемому называется:
А) титрованием
Б) разбавлением
В) осаждением
Г) нейтрализацией
2. К признакам наступления точки эквивалентности не относится:
А) помутнение раствора
Б) выпадение осадка
В) изменение цвета раствора
Г) растворение осадка
3. Объём окрашенных растворов определяют:
А) по верхнему мениску
Б) по нижнему мениску
В) как среднее арифметическое между верхним и нижним мениском
Г) любым По точной навеске можно приготовить раствор:
А) гидроксида натрия
Б) щавелевой кислоты
В) соляной кислоты
Г) серной кислоты
5. Содержание растворённого вещества (в г) в 1 мл раствора выражается:
А) нормальностью
Б) молярностью
В) титром
Г) массовой долей
6. Точный объём раствора можно отмерить с А) бюретки
Б) мерной колбы
В) мерного цилиндра
Г) любым Эквивалентная масса фосфорной кислоты Н3РО4 равна:
А) 98
Б) 49
В) 32,6
Г) 24,5
8. Эквивалентная масса гидроксида алюминия Al(OH)3 равна:
А) 78
Б) 39
В) 26
Г) 20
9. Эквивалентная масса фосфата кальция Са3(РО4)2 равна:
А) 310
Б) 155
В) 103
Г) 51,7
10. Вычислите титр и нормальность раствора объёмом 520,00 мл, если он был получен растворением 12,00 г хлорида натрия в воде:
А) 0,2324 г/мл; 3,7 н
Б) 0,0231 г/мл; 0,39 н
В) 2,02 г/мл; 4 н
Г) 0,0025 г/мл; 0,1 н
11. Объемы растворов в объемном анализе записывают с точностью:
А) 0,01 мл
Б) 0,1 мл
В) 0,0001 мл
Г) только целое число
12. Объём прозрачных растворов определяют:
А) по верхнему мениску
Б) по нижнему мениску
В) как среднее арифметическое между верхним и нижним мениском
Г) любым Стандартный раствор всегда наливают:
А) в колбу
Б)в бюретку
В) в пипетку
Г) в химический стакан
14 Перед началом работы с бюреткой нужно ополоснуть ее:
А) дистиллированной водой
Б) исследуемым раствором
В) стандартным раствором
Г) обычной водой

сколько граммов хлорида натрия нужно растворить в 500г воды, чтобы получить 0,5 молярный раствор  = количество / объем 
Объем воды = его массе! 
количество = масса / молярная масса 

 Задача в 2 формулы!Надо знать плотность 0,5-молярного раствора хлорида натрия в воде, детка. Иначе эту задачу решить невозможно. 
Напоминаю, что молярной концентрацией называется количество моль вещества в ОДНОМ ЛИТРЕ раствора. А без плотности раствора мы не знаем, каков будет объем раствора после добавления в него хлорида натрия.. . Увы.. . Объем воды-то нам известен, но объем раствора - нет.

Позначимо вихід продукту грецькою літерою П (вимовляється «ета»), т1(практ.) — фактично добута маса продукту, m2(теор.) — розрахована теоретично можлива маса того самого продукту.

Далі міркуємо так. Оскільки маса речовини пропорційна кількості речовини, то:

У всіх випадках знаходимо одне й те саме значення шуканої величини. Наприклад, якщо в реакції синтезу амоніаку

його вихід становить 75 % (ɳ = 75 %), то це означає, що з 1 моль, або 28 г, або 22,4 л (н.у.) азоту одержимо не 2 моль, або 34 г, або 44,8 л амоніаку (теоретичний вихід), а практично:

Розглянемо декілька прикладів задач.

 Задача 1. Обчислити вихід амоніаку, якщо відомо, що після взаємодії азоту об’ємом 2,24 л (н.у.) із воднем утворився амоніак об’ємом 4,0 л.

Р о з в ’ я з а н н я

1.  Обчислимо об’єм амоніаку, який можна одержати з 2,24 л азоту.

Для цього проведемо розрахунки за рівнянням реакції:

N2 + 3H2 = 2NH3

За законом об’ємних відношень і рівнянням реакції Vтеор (NH3) = 2 • 2,24 л = 4,48 л 2. Обчислюємо вихід амоніаку. за формулою:

В і д п о в і д ь. Вихід амоніаку становить 0,89, або 89 %.

 

Р о з в ’ я з а н н я 1. Складаємо рівняння реакції N2 + 3H2 = 2NH3 За законом об’ємних відношень і рівнянням реакції знаходимо об’єм амоніаку, який можна одержати теоретично:

Vтеор(NH3) = 2 • 0,68 л = 1,36 л

2. Знаходимо об’єм амоніаку, який утворився фактично. Використаємо для цього формулу:

Задача 2. Обчисліть об’єм амоніаку (н.у.), який можна одержати з азоту об’ємом 0,68 л і достатньої кількості водню, якщо вихід амоніаку становить 43 %.

 

В і д п о в і д ь. Можна одержати амоніак об’ємом 0,58 л (фактично утворюється 0,58 л амоніаку).

Отже, щоб обчислити вихід продукту від теоретично можливого, обчислюємо відношення між масами, об’ємами чи кількостями речовин, розрахованих за рівнянням реакції, і масами, об’ємами чи кількостями речовин, одержаних фактично. З цією метою можна скористатися формулами, наведеними в тексті.