У серпні 1936 р. у вокіганській газеті з'явилася перша публікація майбутнього «фантаста № 1» — вірш «Пам'яті Віллі Роджерса», а наступного року в лос-анджелеській «Антології студентських віршів за 1937 рік» була опублікована поезія «Голос смерті».
Із 1943 р. Бредбері став професійним письменником, створюючи до 52 оповідань на рік.
Ранні оповідання письменника увійшли в збірки «Темний карнавал» («Dark Carnival», 1947), «Жовтнева країна» («The October Country», 1955). Зі «страшними» оповіданнями, як, наприклад, «Вітер», «Карлик», «Коса», «Маленький убивця», «Електростанція», контрастують «добрі» і надзвичайно поетичні новели із циклу про казкову сімейку: «Дядечко Ейнар», «Квітневі чари», «Повернення додому». До теми інфернального Зла, уособленого в поетичному образі «людей осені», протистояти якому здатні лише знання і безневинний дитячий сміх, Бредбері повернувся в одній із найкращих своїх книг — похмурій «карнавальній» феєрії «Щось страшне іде» («Something Wicked This Way Comes», 1962). Її дія відбувається у провінційному американському містечку, куди прибуває зловісний власник «смертельних атракціонів» зі своїм почетом. Ім'я власника — Пітьма, а супроти нього виступають улюблені герої Бредбері — підлітки та батько одного з них, міський бібліотекар.
У романі «451° за Фаренгейтом» («Fahrenheit 451°», 1953), проявилися характерні особливості прози Бредбері — поєднання фантастики з гострим соціальним критицизмом, яке аргументується специфікою сучасної ситуації передбачення майбутнього.
Творчість Рея Бредбері мала велике значення в історії світової літератури.Твори американського письменника Рея Бредбері навчають людину бути людиною, тому, що навіть за часів комп’ютерів та космічних подорожей особистість не повинна забувати про свій духовний розвиток, про свій внутрішній світ.
