Понад двісті років тому вчені почали обчислювати маси атомів хімічних елементів. Значення мас атомів, що виражаються в стандартних одиницях маси (абсолютна атомна маса ma, дуже малі, тому використовувати їх у повсякденній практиці дуже незручно. Наприклад, маса атому Карбону дорівнює:
Такими ж дуже малими є маси інших атомів. Тому для зручності було введено поняття про відносну масу атомів. Відносною атомною масою елемента називають відношення абсолютної маси атому до 1/12 частину абсолютної маси атому Карбону, ядро якого містить шість протонів і шість нейтронів. Позначають відносну атомну масу елемента символом Ar, де r– початкова літера англійського слова relative (відносний). Зверніть увагу на те, що відносна атомна маса за визначенням є безрозмірною величиною. Таким чином, мірою відносної атомної маси обрано 1/12 частини абсолютної маси атому Карбону, ядро якого містить 6 протонів і 6 нейтронів. Ця міра відносної атомної маси називається атомною одиницею маси, скорочено а. о. м. Її позначають mu, де u – початкова літера англійського слова unit (одиниця вимірювання). Вона дорівнює:
Абсолютна та відносна маси пов’язані простим співвідношенням:
У таблиці Д. І. Менделєєва відносна атомна маса хімічного елемента вказується звичайно в нижній частині клітини з символом хімічного елемента. Значення Ar округлюється відповідно до правил математики. Винятком є атомна маса Хлору, яка становить 35,5.
Число нейтронів у ядрі атома дорівнює різниці між округленим до цілого числа значенням відносної атомної маси та числом протонів.
Знайдемо в періодичній системі хімічний елемент Літій. Із запису у клітині визначаємо, що відносна атомна маса дорівнює семи, а порядковий номер дорівнює трьом. Отже, ядро атому містить три протони, а число нейтронів дорівнює: сім мінус три дорівнює чотирьом.
Накройте пробирку с цинком пробиркой большего диаметра. Через 1 минуту поднимите большую пробирку вверх и, не переворачивая её, закрыв пальцем, поднесите к пламени спиртовки, откройте пробирку. Что наблюдаете? Что можно сказать о чистоте собранного вами водорода? Почему водород собирали в перевёрнутую вверх дном пробирку?
В пробирку прилейте 15 капель раствора пероксида водорода.
Подготовьте тлеющую лучинку ( подожгите её и, когда она загорится, взмахнув, погасите). Поднесите тлеющую лучинку к пробирке с пероксидом водорода, куда предварительно насыпьте немного (на кончике микрошпателя) оксида марганца (IV). Что наблюдаете? Напишите уравнение реакции.
