У 1828 р. було створене Дунайське козацьке військо у Південній Бессарабії, де впродовж двох десятиліть селилися задунайські козаки, які поверталися з Туреччини на Батьківщину. Дунайське військо стало однією з найбільш боєздатних частин російської армії.
Несподівану до отримала під час війни російська армія і від козаків-задунайців, які на чолі з отаманом Йосипом Гладким перешли на бік Росії. У відповідь Туреччина зруйнувала Задунайську Січ.
Внаслідок успішних дій війну було швидко завершено. Туреччина зазнала поразки та була вимушена за Адріанопольським договором 1829 р. віддати Росії гирло Дунаю і східне узбережжя Чорного моря. Українці знову, вже вкотре, до мперії реалізувати її геополітичні інтереси.
Війни початку ХІХ ст. вирішили остаточну долю козацьких формувань, що постали з колишніх запорожців після ліквідації Запорозької Січі.
