Опишите кратко памятник тамбова про личность тамбовская область сообытия

ПРАБАТЬКІВЩИНА СЛОВ’ЯН (за мовними даними) — територія, яку займали давні слов’яни, носії праслов’янської мови, в часи до їх розселення по історично засвідчених місцях проживання. Питання це є складним і загальноприйнятого розв’язання не має. Воно вирішується гол. чин. на основі лінгв. даних, оскільки окр. ареали пам’яток матеріальної культури і палеоантропол. залишків здебільшого не збігаються з межами тер. поширення відповід. мов. Разом з тим самі по собі лінгв. дані не можуть забезпечити формулювання остаточних висновків про територію П. с., необхідно враховувати також відомості археології, історії, антропології, етнографії та ін. З лінгв. даних найважливіше значення для висвітлення питання про П. с. має топоніміка (зокрема гідроніміка), давні лекс. запозичення в праслов’ян. мову з ін. мов і в ін. мови з праслов’янської та результати реконструкції структур. елементів праслов’ян. мови в їх відношенні до елементів ін. індоєвроп. мов, а коли йдеться про одиниці лекс. складу, — також у їх ролі позначень природ. реалій, здавна специфічних для певних територій. З часом П. с. не залишалася незмінною, вона переміщувалася й розширювалася, її найдавніша територія знаходилася там, де ранні праслов’яни (не пізніше серед. І тисячоліття до н. е.) виділялися з-поміж сусідніх з ними предків ін. індоєвроп. народів — прабалтів, прагерманців та ін. Це могло мати місце в пд.-сх. частині Центр. Європи, можливо, в серед. Подунав’ї або в пн. Прикарпатті. На наступному етапі відбулося, очевидно, значне переміщення П. с. у пн. напрямі приблизно до верхів'я р. Прип'яті. Звідси почалося поширення праслов'ян на сх. до Дніпра (можливо, спочатку по території північніше Прип'яті з наступним переміщенням на пд. по правобережжю Дніпра і на зх. до Вісли та Одера). В 6 ст. звідси почалося масове розселення слов'ян через Наддністрянщину і Карпати на Балкани. У 9 ст. слов'яни займали вже значну територію в Сх. і Центр. Європі від Адріатичного й Егейського морів до Балтійського м. і Ладозького оз. та від правобережжя Ельби (Лаби) до лівобережжя Дніпра. Див. також Слов'янські мови.

В 18 веке открывались цифирные школы по указу петра 1, в которых проходили обучение дети , но потом были закрыты.  Сначала в школах могли обучаться все, но потом в специальных заведениях обучали лишь дворянских детей, детей крепостных в школах не обучали.с 1730 по 1740 год обучение детей проводилось в гарнизонных школах. открывались школы и училища для преподавания различных наук. А в второй половине 18 века происходит расширение школ гимназий и других заведений, но усиливается сословность обучения, когда оно было доступно не всем. екатерина 2 проводит реформу, в результате которой были созданы училища с едиными планами и методиками, а также имелись шляхетские корпуса, пансионы и гимназии. Дети дворян обучались в закрытых заведениях, дети купцов и мещан  также имели возможность для обучения в училище.  

В 19 веке учащиеся также проходили обучение в народных училищах, гимназиях,солдатских школах, духовных училищах, кадетских и шляхетских корпусах. Александр 1 вводит новые принципы в образование- оно стало бессословным, начальное бесплатным, появились новые университеты, стало работать министерство просвещения.Николай 1 после 1825 года опять сделал образование сословным и закрытым - в приходских школах учились дети крестьян, в уездных училищах могли обучаться  купцы, ремесленники, городские жители, в гимназиях лишь дворяне и чиновники. Крепостных не принимали в гимназии и университеты. Если в училищах детей крестьян обучали самым азам и простому счету., то дворянских детей и чиновников подготавливали к дальнейшей учебе в университете. Увеличивалось число семинарий и духовных школ,была создана система высшего инженерного образования в России. При Александре 2 с 1855 года шло развитие образования в России, образование стало всесословным, были созданы виды новых школ, в гимназии принимались все дети, стало развиваться женское образование. Таем образом, мы видим что в Российской империи обычно лишь дети привилегированного дворянского сословия, и мещанские, и дети чиновников, дети купцов  имели возможность получения полного образования, а остальные почти всегда ограничивались начальным образованием, это были дети ремесленников, рабочих крестьян, крепостные, то есть представители высших сословий.