За формою правління Київську Русь IX—X ст. історики визначають як «дружинну державу». Система управління сформувалася на основі дружини київських князів.
Князь, як верховний представник влади, скупчував функції законодавчі, виконавчі і судівничі. Закони і розпорядки князь визначав у порозумінні з боярською радою.
Київська Русь не мала ні централізованого управління, ні всеохоплюючої та розгалуженої бюрократичної системи. Єдиний зв'язок між во- лодарями й підвладними, насамперед неміським населенням, існував у формі збору данини.
Соціальний поділ населення в Київській державі
Заняття і економічні різниці були основою поділу населення на три соціальні групи: привілейованих бояр, вільних селян та міщан і невільних різних категорій. Це не були замкнені класи, як на заході Європи, а доволі пливкі верстви, між якими був можливий перехід і переміни
1)Держава Тамерлана распалась, потому что государственный аппарат был несовершенным, функции ответственных лиц были четко не определены. ... Одному из сыновей Тамерлана - Шахруху удалось немного укрепить обстановку, но когда тот передал свою власть своему сыну держава окончательно распалась
2)Казанское ханство имело в своем подчинение чувашей, удмуртов, марийцев, потомков древних булгар, и мордвинцев.
К Сибирскому ханству относились следующие народы – ханты, зауральские башкиры, манси и татары с Сибири.
Астраханскому ханству подчинялись народы Мордвы, Казахстана и Чувашии.
Все они выплачивали ясак, дань, своим ханам.
3) (4) Отношения Руси с новыми государствами, а в большей степени, ханствами имели два направления, которые периодично сменяли друг друга. Это период военных действий и период торговли. Одно сменяло другое и в большей степени на это влияла политика конкретного хана и князя на Руси.
4) (3) Они вели кочевой образ жизни, ремесло, торговлю.
Они исповедовали религию Ислам
Объяснение:
