До чого спонукала хмельницького внутрішньо політична ситуація 1653 року​

Владимиро-Суздальское княжество занимало большую территорию северо-восточных земель Северной Двины до Оки и от истоков Волги до впадения Оки в Волгу.
В междуречье Оки, Волги, Клязьмы было немало пригодных для земледелия пахотных земель. Умеренный климат давал возможность развивать земледелие и скотоводство. Богатые леса были богаты пушниной, здесь в достаточном количестве росли грибы и ягоды, издавна процветало бортничество.
Первым Владимиро-Суздальским князем был Юрий Долгорукий. Под его влияние попали Рязань и Муром. Он дважды захватывал Киев(1149 и 1155) В 1147 основал Москву.
Галицко-Волнынское княжество образовалось на территории Галицкой и Волныской земель в конце 12-14в., крупнейших в южной Руси.
На черноземных землях было развито пашенное зеиледелие и скотоводство. Процветало ремесло. Это княжество играло огромную роль в европейской торговле, вывозя хлеб, скот, соль.
Роман Мстиславович объединил Галицкое и Волынское княжество. Прекратил боярские усобицы. В 1203 занял Киев и принял титул великого князя. Поддерживал мирные отношения с Византией и установил мир с Венгрией.
Новгородская ремпублика. Ее земли простилались от Балтийского моря на западе до Уральских гор на востоке.В период феодальной раздробленности явилось интенсивное развитие земледелия, ремесла, охоты и рыбной ловли. Главой новгородского самоуправления в период раздробленности Руси считался посадник. Князь не был полноправным господином и не правил городом, а служил ему.
Новгородское княжество ни когда не подвергалось набегов кочевников.

Джерелами ісламського віровчення вважаються Коран та Сунна, де Коран — це святе письмо, одкровення Бога, яке передано людям через його пророка, а Сунна — це святе Передання, зібрання текстів («хадисів»), які містять свідоцтва про висловлювання та дії пророка Мухаммада за час, поки Коран було передано через пророка повністю. Саме віровчення можна поділити на три основні блоки, а саме:

Істинна віра — іман;

Покора, богобоязність — таква;

Щирість у всіх діях перед Аллахом, прагнення ідеалу в ім'я Бога — іхсан.

Іман (істинна віра)

Докладніше: Іман

Істинна віра мусульманина спирається на шість стовпів віри[7]:

Віра в Аллаха, його імена та його атрибути;

Віра в ангелів — істот, створених Аллахом із світла, позбавлених волі, які є виконавцями волі Бога;

Віра в Священні Книги. Маються на увазі всі Божественні одкровення, які надходили Його посланникам у різні періоди історії людства. Мусульмани визнають щирі тексти стародавніх сувоїв Ібрахіма (Авраама), Таури (Тори), Зубура (Псалмів), Інджіла (Євангелія) та Коран. Однак мусульмани вірять, що попередні писання скасовано Кораном.

Віра в Пророків. За Кораном та Сунною приймаються всі попередні посланці Аллаха. Є твердження, що їх існувало близько 124 000, серед них і пророки Дауд (Давід), Муса (Мойсей), Іса (Ісус). Магомет вважається останнім з пророків.

Віра в Кінець світу, воскресіння, Божий суд, рай та пекло.

Віра у передвизначеність.