ответьте на 10 вопросов 100 издание первого полного собрания законов российской империи произошло в…. 30-е гг. xixв. начале xxв. 40-е гг. xviiiв. 50-е гг. xixв. реформу по улучшению положения государственных крестьян разрабатывал а.х. бенкендорф н.м. карамзин с.с. уваров п.д. киселёв в1826 г.
николай i учредил iii отделение собственной его императорского величества канцелярии, которое стало органом, ведавшим государственными крестьянами сбором государственных податей политическим сыском проведением военной реформы стремление укрепить государственный аппарат заставило николая i
преобразовать министерства в коллегии создать выборный сенат уменьшить влияние военных на государственный аппарат увеличить число чиновников реформирование государственной деревни свидетельствовало о стремлении николая i ослабить позиции дворянства ликвидировать сословные пережитки уничтожить
крепостное право ослабить остроту крестьянского вопроса промышленный переворот в россии начался в период правления александра i александра ii павла i николая i примером династии предпринимателей — выходцев из богатых крестьян, имевших свою фабрику, — может служить династия муравьёвых морозовых
корсаковых романовых в первой половине xix в. прогрессу промышленности в россии а) преобладание ручного труда в промышленности использование труда крестьян на посессионных мануфактурах строительство железных дорог низкая покупательная населения о развитии капитализма в
россии во второй четверти xix в. свидетельствует использование труда приписных крестьян на мануфактурах мелкотоварное крестьянское производство сокращение посевных площадей формирование классов буржуазии и пролетариата особенность промышленного переворота в россии состоит в том, что он начался на
основе лёгкой промышленности крупной тяжёлой промышленности ограбления колоний использования отечественной техники

ответ:Колективіза́ція сільського господарства в СРСР — створення великих колективних господарств на основі селянських дворів. Передбачалося, що результатом колективізації стане ріст виробництва сільськогосподарської продукції на 150 %. Колективізація мала охопити майже всі селянські господарства, ліквідувавши «шкідливий буржуазний вплив» приватної власності.

Фактичною метою було перетворення всієї робочої сили села, а також міста, на робітників державних підприємств. Це давало змогу встановити повний економічний контроль влади над громадянами, поширити її політичне панування на економічно самостійне до цього селянство, тобто на практиці реалізувати ідею диктатури влади над усією країною, де селяни складали більш ніж 85 % населення. Було відомо, що реалізація плану зустріне певний опір, особливо з боку селян, яких мали позбавити землі, проте партійне керівництво приймало його як належне, мовляв «не розбивши яєць, не підсмажиш яєшні».

Найрадикальніше колективізація відбувалася у сільській місцевості, де вона була війною режиму проти селянства. Історики називають колективізацію однією з причин Голодомору 1932—1933 років в Україні.

Більшовики доводили, що рано чи пізно колективне сільське господарство має замінити дрібні селянські господарства. Однак, переконати селян погодитися з таким поглядом буде не й довго, особливо після тих вчинків, що їх за НЕПу отримали селяни. Реакція селян на створення в 1920-х роках колгоспів та радгоспів була малообнадійливою — до них вступило лише 3 % усіх сільськогосподарських робітників СРСР. Тому, опрацьовуючи перший п'ятирічний план, більшовики розраховували, що вони зможуть колективізувати не більше 20 % селянських дворів (для України це завдання виражалося в 30 %). Зосередивши увагу на індустріалізації, радянське керівництво, вочевидь, вирішило не брати на себе величезний тягар, пов'язаний із докорінним перетворенням сільського господарства.

Объяснение:держи добрий человек его оно?

Відповідь:

Перемога Об'єднаних Націй - СРСР, США, Великої Британії - та їх союзників над агресивними державами "осі" в Другій світовій війні докорінно змінила ситуацію у світі і визначила майбутній розвиток країн на десятиріччя. З одного боку, призвідниці війни - Німеччина, Італія і Японія, що раніше мали статус великих держав, внаслідок воєнної поразки не лише були ослаблені економічно, а й втратили на певний час можливість брати активну участь у міжнародному житті. З іншого боку, Франція і Велика Британія, зазнавши великих матеріальних втрат у війні, також втратили статус світових держав. Розпад їхніх колоніальних імперій, що почався відразу після закінчення війни, ще більше продемонстрував послаблення міжнародних позицій колишніх світових метрополій. Водночас домінуючі позиції на світовій арені займають США і СРСР, які вийшли з війни найбільш зміцнілими у військовому і політичному планах.

Пояснення: