Объяснение:
1653-1655 - церковная реформа патриарха Никона.
Планировалось взять греческие источники и на их основе привести религиозные писания. Для этого в 1653 г. в Грецию был отправлен Арсений Суханов. Он привёз 7 источников.
Цели реформы:
1) унификация церковный жизни
2) повышения роли в церкви государства
3) укрепить авторитет церкви
4) борьба с проникновением начал светских начал в духовную жизнь общества
До реформы:
1. крестились двумя перстами
2. движение верующих вокруг храма по солнцу
3. двукратное пение "аллилуя"
4. земные поклоны
5. Бог Исус
После реформы:
1. крестились тремя перстами
2. движение верующих против храма по солнцу
3. троекратное пение "аллилуя"
4. поясные поклоны
5. Бог Иисус
1) Плюсы: российская религия перестала быть обособленной и стала более подходить на греческую или римскую. Это позволило создать большие религиозные связи с другими государствами
2) Минусы: Религия в России в 17 веке была наиболее ориентирована на первоначальное христианство. Именно здесь были древние иконы, древние книги и древние обряды. Всё это уничтожено ради интеграции с другими государствами.
У ході аграрної реформи територія України була поділена на регіони за специфікою проведення: 1) общинне землеволодіння (губернії Новоросійського краю); 2) подвірне землекористування (Лівобережна Україна).
Реформою було збережене велике поміщицьке землеволодіння. Селяни отримали економічні права (купувати нерухомість, займатися торгівлею і промислами, зводити фабрики).
Однак селянство залишалося нижчим станом у державі з обмеженим правом пересування.
Унаслідок земельної реформи селяни на півдні та сході втратили 30 % своїх наділів. На Правобережжі уряд збільшив селянські наділи на 20 % з метою привернути селян на свій бік і послабити польську шляхту.
Протягом 49 років селяни мали сплатити викупні платежі. На Правобережжі викупна плата була зменшена на 20 %. Впроваджувалася система селянського управління: сільські громади об'єднувались у волості, встановлювалась кругова порука за сплату податків.
Наслідки реформи:
1) відбулися корінні зміни в розподілі земельної власності;
2) товаро-грошові відносини ставали домінуючими в господарствах поміщиків та заможних селян;
3) чіткішою стала спеціалізація окремих районів України;
4) були поширені різні методи використання землі (оренда, ведення власного господарства);
5) підвищилась урожайність сільськогосподарських культур унаслідок використання машин, вільнонайманої праці, поліпшення структури посівів.
