ответ:Династия Романовых
21 февраля 1613 года состоялся Земский собор, на котором решался во об избрании русского царя. Претендентами на престол называли польского королевича Владислава и шведского принца Карла-Филиппа. Однако эти кандидаты встретили противодействие громадного большинства Собора. Кандидаты из старинных княжеских фамилий также не получили поддержки. Московские дворяне, поддержанные посадскими людьми, предложили избрать государем всея Руси 16-ти летнего Михаила Романова.
Михаил Федорович (12/07/1596 – 13/02/1645, царь с 14/03/1613 по 13/02/1645) – основоположник царско-императорской династии Романовых, первый русский царь из боярского рода Романовых. 21 февраля 1613 года Земский собор избрал 16-ти летнего Михаила Романова государем всея Руси. 11 июля 1613 года в Успенском соборе Кремля Михаил венчался на царство и вступил на Московский престол. В 1625 году он принял титул самодержца Всероссийского.
До воцарения на Московском престоле Михаил вместе со своей матерью – великой старицей инокиней Марфой жил в костромской вотчине Романовых – селе Домнине. Однако чуть позже Михаил Романов укрылся от возможных преследований в костромском Ипатьевском монастыре. Здесь он и узнал о том, что избран русским царем.
Начало царствования Михаила было нелегким - значительная часть страны все еще находилась вне контроля правительства. Только в 1614 – 1616 годах были разгромлены казацкие разбойничьи отряды Заруцкого, атаманов Баловия и Лисовского, разорявшие и без того истощенное государство.
Перед русским царем стояла задача окончания военных действий с Польшей и Швецией. Шведская интервенция, начавшаяся в 1609 году, была приостановлена заключение Столбовского мира (1617 год), в результате которого Московское государство потеряло выход к Балтийскому морю.
Первые годы правления Михаила Романова в обстановке почти непрерывной деятельности Земских соборов – здесь обсуждались почти все важнейшие проблемы государства. Царь Михаил Федорович был молод и неопытен и до 1619 года страной правили великая старица Марфа и ее родня из бояр Салтыковых. Позже вся власть в стране перешла в руки отца царя – патриарха Филарета, носившего титул Великого государя.
После окончания смутного времени понадобилось много усилий, чтобы восстановить разоренную страну. Для развития различных промыслов в Россию на льготных условиях были приглашены иностранные промышленники – рудознатцы, оружейники, литейщики. Так, в 1632-м году голландский купец Виниус получил позволение построить в Туле завод для литья пушек и ядер.
В 1624-м году правительством царя Михаила были предприняты меры по ограничению власти воевод на местах. В 1642-м году было положено начало военным преобразованиям. Иностранные офицеры обучали русских «ратных людей» военному делу, и в России появились «полки иноземного строя». Это был первый важный шаг к созданию регулярного национального войска в России.
Михаил Федорович скончался 13 июля 1645 года от водяной болезни в возрасте 49 лет. Он похоронен в Архангельском соборе Кремля.
13 июля 1645 года русским царем стал старший сын Михаила Федоровича царевич Алексей. Алексей Михайлович (19/03/1629 – 30/01/1676, царь с 13/07/1645 по 30/01/1676) был одним из образованнейших людей своего времени. Он сам писал и редактировал многие указы и первым из русских царей стал собственноручно их подписывать. Кроткий и религиозный, он был чрезвычайно любим народом, который дал ему прозвание Тишайшего.
Объяснение:
Объяснение:
Оцінка III Універсалу
М. Грушевський: «Це була грандіозна програма».
В. Винниченко: «III Універсал уже не зробив такого великого враження на населення, як перший, хоча здобутки, зазначені в ньому, були без порівняння більші. Це через те, що III Універсал явився не результатом безпосередньої бо-
ротьби, великого напруження сил, що дає при успіху вибух радості». Чому, за словами В. Винниченко, III Універсал не мав такого схвалення в суспільстві, як І Універсал ?
«В ІУніверсалі проголошувалася національна ідея, яка об'єднувала всіх українців, а в 111 Універсалі накреслювалися конкретні соціально-економічні заходи, що роз'єднували суспільство, бо різні верстви населення ставились до них по-різному, в першу чергу до вирішення земельного питання». Т. Гупало (американський історик): «Проголошення IIIУніверсалу — акт великої історичної ваги: уперше за 250 років український народ рішуче задекларував свою волю, свій потяг до свободи, своє право розпоряджатися всіма . справами .власної держави >>.
1. В1 Універсалі звучала ідея здобуття автономії для України, в III Універсалі вже шилося про федеративний зв'язок ново-проголошеної УНР із Російською республікою.
2. / Універсал стосувався переліку вимог Центральної Ради до Тимчасового уряду, які були ним відкинуті, та мав декларативний характер (намір скликати Установчі,збори, переобрати місцеві адміністрації, ввести податок на рідну справу тощо). В 111 Універсалі накреслювались конкретні політичні та соціально-економічні завдання.
Проголошення УНР
7 листопада 1917 р. УIII Універсалі було проголошено Українську Народну Республіку в складі федерації вільних і рівних народів. УНР створювалася як демократична правова держава. Планувалося збереження федеративного зв'язку з демократичною Росією і створення рівноправної федерації. Проголошення Української Народної Республіки стало своєрідною реакцією на жовтневе більшовицьке повстання в Петрограді.
І54
Залишення ідеї федеративного зв'язку з Росією, де влада перейшла до більшовиків, було помилкою, бо більшовики все робили для того, щоб задушити Українську революцію.
Усупереч положенням IIIУніверсалу Центральна Рада поступово відмовилася від негайного вирішення аграрного питання.
1. 10(23) листопада 1917 р. на нараді представників
поміщицьких організацій, київських цукрозаводчиків і
банкірів В. Винниченко заспокоїв поміщиків, заявивши,
що питання про землю буде вирішено українськими
Установчими зборами.
2. Центральна Рада опублікувала роз'яснення Універсалу з
аграрного питання, яке заборонило «свавільне захоплення
земель та іншої власності».
Тих, хто наважувався на такі захоплення, рекомендувалося притягати до кримінальної відповідальності, використовуючи при цьому військову силу.
3. Було оголошено, що у землевласників, які мають менше 40 десятин, землі взагалі не відбиратимуть.
4. Не підлягали розподілу землі під виноградниками, хмелем та господарства з високою агрокультурою виробництва.
* # *
Це були наміри Центральної Ради зберегти продуктивність сільського господарства, бо дрібні господарства мають низьку економічну ефективність і працюють лише на себе. Тільки високопродуктивні фермерські господарства могли вивести Україну з розрухи.
Утім ці наміри суперечили великій кількості малоземельних і безземельних селян, котрі прагнули до зрівняльного поділу, а тому виступали проти 40-десятинної норми і заявляли, що вони перестануть підтримувати українську владу, якщо не поділять землю порівну. Тому учасник цих подій історик В. Липинський і вказав, що поняття «Україна» підмінювалося питанням «десятина землі».
* * *
Наприкінці листопада 1917 р. в Україні відбулися вибори до всеукраїнських Установчих зборів.
Депутатів обирали на основі загального, рівного і таємного голосування. Українські партії (УПСР та УСДРП) отримали 75% голосів, а більшовики здобули лише 10%.
Маніфест до українського народу
з ультимативними вимогами до Центральної Ради
(3-4 (16-17)грудня 1917 р.) (підписали В. Ленін і Л. Троцький)
Непослідовна та нерішуча внутрішня й зовнішня політика Центральної Ради підштовхнула більшовиків до спроб захопити владу в Україні,
Раднарком Росії надіслав до Києва Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради
