Конфликт между царем Алексеем Михайловичем и патриархом Никоном произошел из-за религиозной реформы. В 1650-х годах патриарх стал проводить реформу по изменению некоторых церковных обрядов по-греческому образцу. Это вызвало бурную реакцию у общества. Часть людей не принимали реформу и стали старообрядцами. Но сам конфликт произошел не из-за народных восстаний. Постепенно Никон стал провозглашать главенство церкви над светской власти. Это возмутило Алексея Романова, так как глава государства стоял выше церкви.
Объяснение:
Катерина II (Софія-Августа-Фредеріка фон Ангальт-Цербст-Дорнбурґ, у православ’ї Катерина Олексіївна, 1729–1796; імператриця Російської імперії в 1762–1796 рр., прийшла до влади в результаті перевороту; доволі своєрідна представниця європейських правителів епохи «освіченого абсолютизму», загалом успішний політик і реформатор своєї держави, виграла низку воєн); гетьман Лівобережної України Кирило Розумовський (Розум, 1728–1803; молодший брат морганатичного чоловіка імператриці Єлизавети Петрівни Олексія Розумовського, граф Російської імперії, генерал-фельдмаршал, гетьман Лівобережної України в 1750–1764 рр., провів податкову, військову реформу, реформу судочинства, з 1746 р. президент Імператорської академії наук); на думку сучасників подій, чималу роль у ліквідації гетьманства відіграв вихователь і друг юності Розумовського «підступник» Григорій Миколайович Теплов (1712 або 1717–1779; за родинною легендою, позашлюбний син Ф. Прокоповича, з 1746 р. відігравав важливу роль у керівництві Імператорською академією наук, брав участь у перевороті проти Петра III, після 1762 р. наближений Катерини II, управитель маєтностями гетьмана Розумовського, таємний радник, сенатор, непоганий музикант і композитор, талановитий чиновник і брутальний корумпований пройдисвіт); новий орган для управління Лівобережжям – Другу Малоросійську колегію – очолив граф Петро Рум’янцев (1725–1796; імовірно, незаконний син імператора Петра I, уславився в ході Семирічної війни, успішний командувач російських військ у російсько-турецькій війні 1768–1774 рр., отримав титул «Задунайський», у 1765–1782 рр. голова Другої Малоросійської колегії).
Объяснение:
