Жил был в древности один молодой человек,решил он уйти из своей избы и пошел искать приключения,жил он на окраине бедной деревушки которую почти никто и не населял.Поешл он по лесу,вдург слышит грохот и думант он:плхоже поблизости есть караван и он скорее всекго уже успешно атакован,подождал он минут 10 и пошел на место ззвука,он оказался прав караван разграбили но разбойники оставили пару золотых,и мешочек серебра,собрал он их ипошел по тропинке дальше.Тропинка привела его к местному базару полный торговцев с их привлекательными товарами. Крестьянин не стал нажиратся взял пол буханки хлеба и пошел дальше. Видит он впереди себя ворота в королевскую деревушку. Он подкупил охраника одной золотой и вошел в этот практически город. Видит он впереди себя короля идущий на охоту, и принцесу на балконе которая прощается с отцом. Крестьянин влюбился в нее. Принцеса начала оглядыватся и заметила крестьянина и тоже влюбилась и жиди они долго и счастдиво
Ничего лучше я придумать не мог:(
У Туреччині поступово утворився клас великих землевласників — аянів. «Революція цін» збагатила аянів, які нажилися на продажу сільськогосподарської продукції до Європи. Аяни викуповували в держави право збору податків, створювали свої військові загони. Центральна влада на місцях послабла. Наприкінці XVI ст. припинилися успішні завоювання турків-османів. Тепер султани не одержували військової здобичі й данини, тому в імперії збільшили податки на скорене османами населення, яке називали «райя» — стадо. Немусульмани несли на своїх плечах податковий тягар, а також виплачували принизливу данину за «невірність». Розорилася й зубожіла значна частина населення Османської імперії, що призвело до гострих соціальних конфліктів. Султанам не вдалося подолати гострі протиріччя між турками-мусульманами й іновірцями, які переважали за кількістю. Послабленню країни сприяв потужний національно-визвольний рух підкорених османами народів. Особливо сильним він був серед слов'янських народів Балканського півострова та Східної Європи. Партизанські загони безстрашних хайдуків давали рішучу відсіч завойовникам, нападали на збирачів податків і чиновників, знищували турецькі гарнізони. Справжнім прокляттям для османів стали успішні й зухвалі походи українських козаків. У 1683 р. турки зазнали нищівної поразки під стінами Відня від об'єднаної армії німецьких князівств і Польщі. До кінця століття Туреччина втратила Угорщину, Трансільванію, частину Хорватії і Словаччини, а південь Правобережної України відійшов до Польщі. У 1700 р. Росія захопила Азов. Почався процес скорочення територіальних володінь імперії. У XVII ст. з'являються перші ознаки глибокої кризи османського суспільства й держави.
