bogdanovga73p06s3m
12.03.2020 00:50

Вопросы и к главе ii
1. какую роль в византийской империи сыграл император юстини-
ан? 2. в чем проявлялось влияние античных традиции на византийское ооро-
зование и науку? 3. какие достижения византии в раннем средневековье вы
считаете самыми важными? 4. в каких славянских государств контак-
ты с византией в эпоху раннего средневековья занимают особое место и по-
чему? 5. расположите в хронологической последовательности события исто-
рии византии и славян в vi-xi веках: а) провозглашение болеслава королем
польши; б) реформы императора юстиниана; в) создание славянской пись-
менности кириллом и мефодием; г) возникновение восточной римской им-
перии. 6. что прославило культуру византии (выберите правильные ответы):
а) ахенская капелла; б) храм святой софии; в) изобретение агреческого ог-
ня; г) дворцовая академия»?
лая капелла; б) усультуру византирение восточной е​

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
tach11
26.03.2020 00:09

НА ВІЧНОМУ ШЛЯХУ ДО ШЕВЧЕНКА

Для багатьох поколінь українців – і не тільки українців – Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне – невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з її буттям продов­жується нею, вбираючи в себе нові дні і новий досвід народу, відзиваючись на нові болі й думи, стаючи до нових скрижалів долі. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічнім шляху до Шевченка...

Тараса Шевченка розуміємо настільки, наскільки розуміємо себе – свій час і Україну в ньому. Але щоб краще зрозуміти його як нашого сучасника, треба повністю осягнути його як сучасника людей, проблем, суспільства XIX століття. Він сам приходить у наш день. Але й ми повинні йти у його час. Лише так між нами й ним буде глибше взаєморозуміння.

Ми щиро захоплюємося високим образом Кобзаря, його громадянською принциповістю і моральною чистотою, почуттям соціальної і національної справедливості, відданістю правді і свободі. Та чи можемо сповна уявити собі, що за цим стояло, скільки це вимагало душевних сил і боротьби, скільки це коштувало мук і болю, скільки для цього треба було прозрінь думки і висоти духу? Щоб це уявити, треба добре знати не лише самого Шевченка, а й його епоху, атмосферу життя суспільства, його сучасників. І не тільки однодумців та друзів, а й супротивників, опонентів і антиподів. Увесь широкий спектр поглядів, інтересів і настроїв епохи, що у своїй сукупності й створювали ту історичну реальність, в якій він був собою.

Великий подвиг Тараса Шевченка полягав передусім у тому, що він, винищивши поняття про свій народ – повернувши цьому поняттю його споконвічну гідність, – водночас підніс до загальнолюдського рівня і відроджувану літературу цього народу.

І не менш великий подвиг його в тому, що відроджувану літературу свого народу він запліднив найпередовішими ідеями свого часу і навіть випереджальними. Не запозиченими (хоч начитаність його, відбита в щоденниках і в автобіографічних повістях, безсумнівна, а зацікавлення його досягненнями людської думки було постійно велике), а тими, до яких підводив і досвід власного народу, які народжувалися з болю і роздумів про нього, з потреб боротьби за його кращу долю, за його майбутнє. І, звичайно ж, з високого поняття про людину, про людство.

Шевченко – творець в українській літературі, в духовному житті України того могутнього і нещадного духу національної самокритики, того “національного сорому”, який завжди є потребою і передумовою великого національного руху, всякого національного відродження. Поезія Тараса Шевченка давно стала нетлінною і важливою частиною духовного єства українського народу. Шевченко для нас –  це не тільки те, що вивчають, а й те, чим живуть. З чого черпають сили й надії. У глибини майбутнього посилав він свої непорушні заповіти синам свого народу, і серед цих заповітів перший і останній:

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Ответ:
kelyansky
28.10.2020 20:10
1) Армия 30-х годов была куда лучше вооружена чем армия времён Гражданской войны.
2) В 30-х годы из-за Сталинских репрессий офицерский и генеральский состав сократился. Многие были расстреляны или посажены в тюрьму. Так что армия была под командованием неопытных и не стреляных офицеров и генералов "салаг".
3) Что касается вооружения ( говорил в 1-ом пункте), то во времена Гражданской войны наши храбрые белые и красные воевали на лошадках с телегами, на которых было установлено пулемётное вооружение. Или на слабых мало бронированных машинах. Во врея индустриализации 30-х годов. Красная Армия пополнялась новой техникой и оружием...Пример: появление танков в армии и самолётов. 
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота