подобрать примеры по параграфу №5"образование и наука".для иллюстрации 4 и 5 признаков модернизации. всеобщая 19 век.

1 на два стани щляхта духовенство 2 не правильно тительство,  ідеологія

2 Деклара́ція — документ, офіційна заява, де проголошуються основні принципи зовнішньої та внутрішньої політики держави чи програмні положення партій та організацій

Законодавчі збори (фр. Assemblée nationale législative) — представницька установа з законодавчою владою, встановлена у Франції конституцією 1791 року. Збори пришли на заміну Національним установчим зборам 1789—1791

3 розвиток промисловості;

4 Він, очоливши міністерство торгівлі і промисловості, став проводити соціальні реформи:

. У 1906 р. за його ініціативи парламент заборонив промисловцям висувати тред-юніонам позови щодо збитків від страйків.

У 1907 р. був прийнятий закон про компенсацію при нещасних випадках на виробництві.

У 1908 р. запроваджено 8-годдиний робочий день для гірників і встановлено пенсії для робітників з 70-літнього віку.

У 1909 р. в Англії було законодавчо встановлено мінімум заробітної плати, а в

1911 р. запроваджено державне соціальне страхування за хворобою, інвалідністю та безробіттям. Тому у

1911 р. був прийнятий закон, який обмежував повноваження верхньої палати, і взагалі позбавляв її права втручатися у бюджетні справи.

Виборча система  

1872 р. — закон про запровадження таємного голосування до палати громад.

1884 р. — виборча реформа, збільшення кількості виборців на 40 000 осіб, отримання виборчого права дрібними орендарями Англії та робітниками, які могли винаймати житло

Самоврядування

1888 р. — реформа місцевого самоврядування — розподіл Англії та Валлії на 122 графства, у кожному з яких створювалися ради, які обиралися тими, хто мав право голосу, і незаміжніми жінками. Ради мали права місцевих органів самоврядування

Освіта

1870 р. — реформа системи початкової освіти — створення мережі початкових шкіл із світським навчанням.

1870 р. — університетська реформа — дозвіл навчатися в англійських університетах особам неангліканського віросповідання

Робочий рух

1871 р. — надання тред-юніонам прав юридичної особи.

1875 р. — легалізація прав на страйк, ліквідація юридичної нерівності між робітниками та підприємцями, запровадження 54-годинного робочого тижня, заборона наймання дітей до десяти років.

1897 р. — запровадження компенсацій за травми на виробництві

Ірландське питання

1801 р. – підписано Акт про об’єднання Ірландії та Великої Британії, за яким Ірландія стала частиною Великої Британії. Ірландія вимагає самоврядування (гомрулю) в межах Британської імперії.

Запровадження системи громадського остракізму — бойкоту (дістала назву від ім’я капітана Бойкота)

5 Процесс развития капитализма, а именно: индустриализация экономики, секуляризация, демократизация гос. Структур, образование гражданского общества оставил свой отпечаток и на культурной сфере жизни общества. Такие черты стиля модернизма, как появление новых сюжетов в искусстве, новых комбинаций архитектурных композиций, изменение сознания вследствие усиленного интереса к философии, новых идей и смелых экспериментов форм и стремление к новизне отображали новые веяние в жизни человечества в эпоху этого времени.  

 События XX века в истории Западной Европы.
В первой половине XX века завершается становление индустриальной цивилизации и начинается переход к постиндустриальной; капитализм превращается из монополистического в государственно-монополистический.

Господство монополий открывало путь к неограниченной эксплуатации наемного труда, который вел к социалистической революции. Подтверждение тому стал невиданный по своей глубине и масштабу кризис 1929-1933 гг., потрясший западное общество до самых его оснований. Во избежание его повторений капитализм был подвергнут серьёзному реформированию.

Осуществлённые реформы не избавляли капитализм от противоречий и кризисов, но существенно смягчали их, обеспечивали необходимый минимум социального равновесия. Благодаря реформам появились необходимые предпосылки для возникновения общества потребления.

К числу важнейших событий первой половины XX века относятся две мировые войны, принесшие десятки миллионов убитых, неисчислимые бедствия, разрушения и утраты. Эти войны вызвали глубокий кризис гуманизма и других просветительских идеалов и ценностей, составлявших фундамент западной цивилизации и культуры. После Второй мировой войны мир раскололся на две противоположные системы – капитализм и социализм, - противостояние которых осложняло существование мировой культуры как единого целого.
2. Западная культура в первой половине XX века.
1900 год открывал новую эпоху, полную надежд, оптимизма и материализма, но в то же время резкую, противоречивую, ставящую трудно разрешимые вопросы. Это была эра расколов и манифестов, заявлявших о новом видении мира и искусства.

Первая мировая война, никто не догадывался, что она потрясёт европейскую цивилизацию до самого основания.

Происходит вторая научная революция, в результате которой возникает новая, неклассическая наука.

Революционные сдвиги произошли во всех областях знания. В физике была открыта делимость атома, создана квантовая механика, теория относительности. В химии были открыты закономерности многих химических процессов, создана квантовая химия. В биологии начинается становление генетики. В космологии разработана концепция нестационарной – сжимающейся или разбегающейся – Вселенной. Своими выдающимися достижениями наука была обязана многим ученым, среди которых А.Эйнштейн, М.Планк, А.Пуанкаре, Н.Бор, М.Борн, супруги Ирен и Фредерик Жолио-Кюри.

В 1905 году А.Эйнштейн предложил свою специальную теорию относительности. При всей своей парадоксальности она подтвердилась экспериментами. Уравнение Эйнштейна показало, что с увеличением скорости увеличивается масса и время замедляет свой ход.

Идея о том, что континенты движутся по земной поверхности, пришла в голову немецкому метеорологу А.Вегенеру (1980-1930) в 1912 году. Он заметил, что края континентов подходят друг другу, как кусочки игры-мозаики, и высказал, что в они представляли собой сверхконтинент, который он назвал Пангея.