Що говорять сучасники та історики про діяльність «великого гетьмана» прочитайте наведені оцінки та виділіть протилежні. як ви вважаєте, чим можна пояснити таке різноманіття? яка (які) з наведених оцінок збігаються з вашими думками? чому? український історик в’ячеслав липинський (поч xx ст.) нації нашої вийшов один з найбільш геніальних державних мужів східної європи, який для україни зробив більше, ніж слушно прозваний «великим» петро зробив пізніше для московщини. бо петро великий тільки реформував готову вже а богдан хмельницький творив нову європейську й одночасно укріплював західну культуру в україні в обличчю постійної татарської й московської небезпеки зі сходу — і серед української громади, яка вся від верху до низу носила шаблі при боці і яка кожної хвилини готова була кинутись до оружної боротьби сама поміж собою. із подорожніх нотаток павла алеппського описуючи своє враження від гетьмана хмельницького, павло алеппський підкреслює: «так ось він, хмель, якого слава й ім’я рознеслися по всьому світу». подорожні нотатки сирійського архідиякона павла алеппського описують подорож антіохійського патріарха макарія україною у 1654 і 1656 рр. історик михайло грушевський він був «людиною дійсно великою своїми індивідуальними здібностями і можливостями. але цих здібностей не вистачило йому для розв’язання історичного вузла українського життя. як провідник, двигач і насильник мас він показав себе дуже яскраво, але політиком був невеликим і, поскільки керував політикою своєї козацької держави, виходила вона не дуже на україні нікого так не любили, хвалили та не проклинали, як хмельницького». сучасний історик наталя яковенко найбільшим досягненням хмельницького у процесі національно-визвольної війни українського народу було утворення й формування козацько-гетьманської держави — війська запорозького (1648—1764). у всіх галузях державного будівництва — у війську, адміністрації, судівництві, фінансах, у царині економіки й культури, хмельницький виступає як державний діяч великого формату. це виявилося в організації верховної влади нової української держави, яка під зверхністю й титулом війська запорозького й під владою його гетьмана об'єднала всі верстви українського народу. б. хмельницький створив не тільки державний апарат і виховав цілий гурт бойових військових і цивільних керівників як з козацької старшини, так і з української шляхти, але й цілу провідну верству козацько-гетьманської держави, яка, попри всі труднощі і поразки, зуміла свої завоювання зберегти і вдержати, навали москви і польсько-турецьких зазіхань, майже до кінця xviii ст. із літопису самійла величка бог послав їм, як мойсея, людину на ймення богдан хмельницький, і дав йому підставу й розум визволити від такої тяжкої кормиги лядської вільний малоросійський народ, і віднайти йому сподівану свободу.

1. Начало похода Кира на саков(530 г. до н.э)

2.Смерть персидского царя от рук царицы Томирис(530 г. до н.э.)

3.Начало похода Дария(519-518 г. до н.э.)

4. Ширак загнал персов. ... (518г. до н.э )

5. Участие саков в Марафонском сражении (490г. до н.э)

Объяснение:

Источник КНИГА. В древние времена все годы шли в порядке убывания от самого большого до самого маленького. А у нас в порядке возрастания с самого маленького до самого большого. Так что не удивляйтесь почему годы так написаны. просто напишите соч на отлично !

К середине XIV в. на востоке Средней Азии образовалось новое государство -- Моголистан. Самые крупные племена моголов носили и тюркские, и монгольские названия. Среди них выделялись дуглаты, канглы, барласы, булгачи и др. Все они давно уже говорили на тюркском языке, приняли тюркские обычаи и считали своей родиной не степи Монголии, а горы Тянь-Шаня.

Между феодалами Моголистана началась длительная война, ослабившая государство накануне нашествия войск Тимура.В обстановке частых нашествий моголов и народных волнений феодалы и купечество Мавераннахра стали искать сильную личность, которая могла бы отразить нашествия захватчиков и держать в узде народные массы. И они нашли ее -- это был эмир Тимур (1336--1405). Вся жизнь Тимура была посвящена захватническим войнам. К концу жизни он создал империю, простиравшуюся от Средиземного моря до Восточного Туркестана включительно.В 1371 г. Тимур выступил в поход на улус Камар ад-дина. Однако полностью разгромить войска Камар ад-дина, в которых было много кыргызов, не удалось. Достигнув Иссык-Куля, Камар ад-дин дал сражение войскам Тимура. Последние, неся большие потери, отступили и вернулись в Самарканд. Взбешенный Тимур в том же году сам лично привел свою армию в Прииеснкулье, надеясь разбить войска Камар ад-дина в Кочкоре. Но кочевые племена к тому времени уже ушли за реку Или. В 1377--1379 гг. Тимур повторил завоевательные походы на Моголистан. На этот раз ему удалось в районе Боомского ущелья, у Атбаши и в ряде других местностей разбить войска Камар ад-дина, остатки которых бежали за Или к Тарбагатаю.

1389 г. Тимур предпринимает карательный поход на Моголистан с целью захвата добычи и новых рабов.

. В результате опустошительных походов Тимура на Моголистан там произошли большие изменения. Прежде сильные племена дуглатов, чурасов, канглов и другие понесли большие людские и материальные потери. Центральный Тянь-Шань, Прииссыикулье и долина р. Или обезлюдели.

РУССКОЕ ГОСУДАРСТВО.

Ру́сское (централизо́ванное) госуда́рство (также Русское царство (официально c 1547), Росси́я (официально с 1654)[1]) — государственное образование конца XV — начала XVIII веков[2], сложившееся в результате объединения северо-восточных русских княжеств в конце XV века, в эпоху правления великого князя московского Ивана III.

Столица Москва (1478—1712)

Санкт-Петербург (1712—1721)

Язык(и) церковнославянский, русский

Религия православие

Площадь в 1547 году — 3 млн км²

в конце XVII века — 14,5 млн км²

Население в конце XVI века — 6 млн

в 1640-е года — 7 млн

в 1670-е года — 11 млн

в 1722 году — 14 млн

Форма правления вотчинная монархия, сословно-представительная монархия

Династия  

Рюриковичи

• Даниловичи (1478—1598)

• Шуйские (1606—1610)

Годуновы (1598—1605)

Романовы (1613—1721)

Парламент Земский собор

Крупнейшие города Москва, Ярославль, Казань, Новгород, Тверь, Смоленск

Валюта Рубль

Государь всея Руси

Царь всея Руси (с 1547 года)

• 1478—1505 Иван III Великий (первый)

• 1547—1584 Иван IV Грозный (первый царь)

• 1682—1721 Пётр I Великий (последний)

Объяснение: