Осман, син і спадкоємець Ертогрула (1288–1326), в боротьбі з безсилою Візантією приєднував до своїх володінь область за областю, але, незважаючи на зростаючу могутність, визнавав свою залежність від Коньї. У 1299 р., після смерті Алаеддіна, він прийняв титул «султан» і відмовився від визнання влади його спадкоємців. За його іменем турки стали називатися османськими турками або османами. Влада їх над Малою Азією розповсюджувалася та зміцнювалася, і султани Коньї не змогли перешкодити цьому. Поштовхом до масової тюркізіції стало те що протягом XI–XII ст. в Анатолію переселилися від 0,5 до 1,1 млн тюркських кочовиків.
Великие Географические открытия и Реформация церкви
Великие Географические открытия -период в истории человечества, начавшийся в XV в. и продолжавшийся до XVII в. , в ходе которого европейцы открывали новые земли и морские маршруты в Африку, Америку, Азию и Океанию в поисках новых торговых партнёров и источников товаров, пользовавшихся большим спросом в Европе.
Реформация – это социально-религиозное движение в Западной Европе, которое привело к отделению протестантизма от христианства. Его хронологические границы обычно ведут от 1517 года, когда Мартин Лютер объявил свои 95 тезисов, и до 1648 году, когда Вестфальский договор положил конец долгим религиозным войнам в Европе.Наиболее важным приобретением Реформации является свободный доступ людей к Библии (она была переведена на национальные языки). Утвердилось мнение, что для общения с богом верующему не нужен священник, как посредник между богом и простым человеком.
