2.1 История - это область знаний, а также гуманитарная наука, занимающаяся изучением человека и его деятельности в
Отечественная история - это раздел исторической науки, призванный выявить особенности исторического процесса социума какой-либо страны и положение данной страны в мировой системе международных отношений.
Всемирная история — процесс развития человеческого общества в целом, для которого характерны закономерности, проявляющиеся в истории всех народов.
Эти три термина объединяет факт изучения посредством изучения различных источников информации.
2.2
а)Выявление сильной знати.
б)Необходимость в отпоре внешним врагам
в)Образование крупных союзов племён.
2.3
Рюрик 862 – 879 гг.
Олег Вещий 879 – 912 гг.
Игорь – 912 – 945 гг.
Княгиня Ольга – 945 – 962 гг.
Святослав – 962 – 972 гг.
Ярополк – 972 – 980 гг.
Владимир I Святой 980 – 1015 гг.
2.4
Битва на реке Калке 1223 г.
Битва на реке Сити 1238 г.
Битва на реке Пьяне 1377 г.
Битва на реке Воже 1378 г.
Куликовская битва 8 сентября 1380 г.
Стояние на Угре – 1480 г.
2.5
Этап 1.
Возвышение Москвы (конец XIII - начало XIV вв.) . К концу XIII в. старые города Ростов, Суздаль, Владимир теряют былое значение. Возвышаются новые города Москва и Тверь.
Этап 2.
Москва - центр борьбы с монголо-татарами (вторая половина ХIV - первая половина ХV вв.) . Усиление Москвы продолжалось при детях Ивана Калиты - Симеоне Гордом (1340-1353 гг. ) и Иване II Красном (1353-1359 гг.) . Куликовская битва.
Этап 3.
Завершение образования Русского централизованного государства (конец ХУ - начало ХVI вв.) . Объединение русских земель завершилось при правнуке Дмитрия Донского Иване III (1462 - 1505 гг. ) и Василии III (1505 - 1533 гг.) .
Иван III присоединил к Москве весь Северо-Восток Руси: в 1463 г. - Ярославское княжество, в 1474 г. - Ростовское. После нескольких походов в 1478 г. окончательно была ликвидирована самостоятельность Новгорода.
ответ:Сільське господарство
Давні традиції, природні умови та велика кількість землі у володінні селян сприяли розвитку землеробства та тваринництва. Плуг, соха, серп, коса, борона та інші знаряддя праці були досить досконалими, щоб забезпечувати велику врожайність – у середньому, трохи менше ніж 8 ц зерна з 1 га. Основними культурами, що їх вирощували у руських селах, були пшениця, жито, овес та ячмінь. Також використовувалися різні, залежно від клімату, системи обробки ґрунту. Іноді селяни об’єднувалися у колективи для спільного користування реманентом та взаємної до по господарству. Значні площі пасовиськ і сінокосів дозволяли розводити худобу, що забезпечувала населення не лише м’ясо-молочною продукцією, а й сировиною для виготовлення одягу та взуття. Проте розводилася не лише корови, вівці, кози, але й свині, воли, коні, кури, гуси та голуби. Звісно, мали місце і промисли: полювання, рибальство та бджільництво.Ремесло
Різноманітні ремесла все більше і більше відокремлювалися від землеробства. І якщо осередками сільського господарства були, вочевидь, села, то центрами ремесел стали міста, котрих на Русі перед монгольською навалою було близько 100. Ще було 2-3 сотні так званих «градів» – невеличких, проте добре укріплених поселень. І у всіх цих населених пунктах розвивалося гончарство, теслярство, ткацтво, ковальство, кожум’яцтво та інші, усього близько 60 різноманітних ремесел були поширені на Русі. Окремо можна виділити металургію та металообробку, адже археологічні знахідки вказують на 150 видів виробів із заліза, що вказує на високу майстерність руських металургів та ковалів. Взагалі, ремесло на Русі можна розділити на міське та сільське. Якщо міське було окремою і самодостатньою галуззю економіки, то сільське було менш технологічним, не таким якісним та різноманітним, адже було направлене на підтримку землеробства та скотарства – створення та ремонт сільськогосподарського реманенту. У свою чергу, сільське господарство розвивалося у передмістях, постачаючи у міста харчі першої необхідності.
Торгівля
Саме торгівля сприяла росту економічної могутності Русі: контроль над «шляхом із варяг у греки» сприяв економічному піднесенню та відкривав шлях на Візантію, торгівельні відносини з якою розвивали обидві держави та доповнювали численні воєнні дії. І саме із Царгородом були підписані перші руські міждержавні угоди, у яких уточнювалися засади торгівлі між двома країнами.
Объяснение:
