В Третьем крестовом походе можно выделить три основные личности: Германский император Фридрих I Барбаросса (“рыжебородый”), Король Франции Филипп II Август Завоеватель, Король Англии Ричард I Львиное Сердце.
Фридрих I создал самую бесподобную в те годы армию, где главная роль отводилась тяжёлой коннице, он вёл борьбу с папой Римским. Участвовал во Втором и возглавил Третий крестовый поход.
Филипп II ради крестового похода помирился со своим противником – английским королем Ричардом I.
Ричард I Львиное Сердце прославился в качестве воина-крестоносца. После коронации практически сразу же отправился в Третий крестовый поход.
В итоге крестовый поход не оправдал возложенных на него надежд. Он продолжался в течение трех лет (1189 – 1192) и привёл к результатам: Иерусалим остался под властью Египта; крестоносцы сохранили на Востоке узкую прибрежную территорию от Тира до Яффы; христианские паломники и купцы могли в течение трех лет свободно посещать священный город.
Цьому сприяв і аграрний переворот XVI — XVII ст., внаслідок якого прискореними темпами розвивалося високотоварне, базоване на фермерській основі, сільське господарство. Англійські фермери інтенсивно господарювали, поліпшуючи агротехніку і агрокультуру. Поширилася сівозмінна система, травосіяння. Широко застосовували парові плуги, машини, дренажні роботи, використовували мінеральні добрива. Аграрні зрушення сприяли вивільненню великої кількості людей і створили резерв єдиного національного ринку, який стимулював розвиток господарства в цілому. Зовнішньо-економічні передумови промислового перевороту в Англії полягали у безоглядному пограбуванні колоній. На кінець XVIII ст. Англія перетворилася у найбільшу морську і колоніальну-Державу світу. Величезні прибутки, які забезпечувалися пануванням у світовій торгівлі, використанням незліченних багатств Північної Америки, Індії та інших колоніальних володінь, вкладалися в англійську промисловість.
Объяснение:
надеюсь
