1. Причини греко-перських війн
У V ст. до н.е. настав період найвищого розквіту грецького світу. Але на початку століття грекам довелося зі зброєю в руках відстоювати свою свободу і незалежність у боротьбі з могутньою Перською державою, яка намагалася підкорити Елладу. Походи персів проти греків ми називаємогреко-перськими війнами (500-449 рр. до н.е.), хоча самі греки у ті часи їх називали мідійськими. Вони вважали, що мідійці, які раніше жили у Малій Азії і були підкорені персами, є один і той же народ, що і перси.
Головними причинами війни були:
- намагання володарів Персії підкорити грецькі поліси Балканського півострова;
- опір грецьких полісів на Іонійському узбережжі Малої Азії загарбницькій політиці Персії.
2. Похід Дарія І проти скіфів
Перед тим, як здійснити похід проти греків, перський цар Дарій І вирішив здійснити похід проти скіфів, що жили у Причорноморських степах. Цим походом Дарій І намагався вирішити два завдання: по-перше, покарати скіфів, за їх набіги, що вони здійснювали в азійські володіння персів, а, по-друге, забезпечити тил у майбутній війні з греками.
У 513 р. до н.е. велике перське військо, через збудовані грецькими майстрами мости через протоку Босфор і річку Дунай (Істр) вступило у межі Великої Скіфії. Охорону мостів перський цар доручив своїм союзникам грецьким правителям-тиранам іонійських міст. Два місяці тривав похід персів у глиб степів. Весь час перси без успіху переслідували невловимих кочовиків, які на шляху персів спалювали пасовища і засипали колодязі. Крім того скіфи вчиняли стрімкі набіги на перське військо, осипаючи йог стрілами, завдаючи значних втрат. Скіфські царі прислали Дарію багатозначні дари: мишу, жабу і п’ять стріл. Це послання означало: „Якщо Ви, перси, як птиці не полетите в небо, або як миші не зариєтеся в землю, або як жаби не поскачете у болото, то не вернетеся назад, бо будете вражені стрілами”.
Тим часом один з правителів міста Херсонес Мільтіад підмовляв своїх колег тиранів, що охороняли мости, зруйнувати їх, щоб перське військо не змогло повернутися. Проте ті не послухалися Мільтіада, боячись за своє майбутнє. Коли знекровлене і знесилене, з великими втратами перське військо разом з Дарієм повернулося з безрезультатного походу, Дарію донесли про заклики Мільтіада. Мільдіад зрозумів, що йому не поздоровиться, тікає на свою батьківщину в Афіни, а Дарій з тих часів став вважати афінян своїми головними ворогами.
Диоклетиан сдерживал усиление провинций. Он подавил восстания в
Диоклетиан жестоко подавил восстания народных масс и сепаратистские движения в провинциях: в 285-286 - багаудов в Галлии, в 290 - мавританских племён в Африке, в 294-295 - узурпатора Ахилла в Египте, в 297 - узурпатора Каравсия в Британии. Диоклетиан и его соправители отразили нашествия племён карпов и языгов на Дунае, франков и алеманнов на Рейне, вели удачные походы против персов (в 286-287 и 296-298), в результате которых римляне укрепили своё влияние в Армении и Иверии и захватили часть Месопотамии.
По Медиоланскому эдикту христианство было уравнено
По Медиоланскому эдикту 313 христианство было уравнено в правах с остальными культами. Император освободил духовенство от всех государственных повинностей, предоставил церковным общинам права юридических лиц (получать вклады, наследовать имущество, покупать и освобождать рабов), поощрял строительство храмов и миссионерскую деятельность церкви; он также закрыл часть языческих святилищ и упразднил некоторые жреческие должности.
Константин перенес столицу Римской империи в город
Многими исследователями считается, что 11 мая 330 года Константин официально перенёс столицу Римской империи в город на Босфоре и нарёк его Новым Римом, Константинополем. Но как показал В. В. Серов, столичный статус развивался постепенно, пройдя несколько этапов — от города Константина до столицы ранней Византии.
При Константине высшие государственные должности состояли из 6 ступеней:
Высшие государственные должности состояли из ступеней: шестая – «выдающиеся», пятая – «совершеннейшие», четвертая – «светлейшие», третья – «почтеннейшие», вторая – «сиятельные», первая – . Нижестоящие должностные лица полностью подчинялись вышестоящим.
Объяснение:
