ответ:В рассматриваемый период Кыргызстан не мог проводить никакой внешней политики. Однако отдельные кыргызские бии, как в составе Кокандского ханства (Кушчу- бий — середина XVIII века, Нузуп-бий — 30-е годы XIX века, Алымбек датка — 50-60-е и Алымкул аталык — 60-е годы XIX века), так и самостоятельно вмешивались в международные дела (Атаке-бий, отправивший посольство в Петербург в 1785-1787 годах, Ормон-хан — 40-50-е годы XIX века, Качыбек Шералин — 50-е годы XIX века). Эти действия были направлены на налаживание отношений Кокандского ханства с сопредельными странами (Кушчу-бий, Нузуп-бий), на установление дипломатических отношений с Россией (Атаке батыр), на создание самостоятельного владения кыргызов (Алымбек датка, Ормон-хан), на принятие подданства России (Качыбек Шералин) или на ведение военной борьбы с русской армией (Алымкул аталык).
Кыргызстан всегда оставался территорией, имевшей большое геополитическое значение в Центральной Азии. Главной целью овладения территорией кыргызов как со стороны кокандских ханов, так и со стороны Российской империи было геополитическое значение Кыргызстана как моста в Восточный Китай, как географически удобного плацдарма для политического влияния на регионы западнее Китая. Так, в начальный период колонизации Кыргызстан был важен России как плацдарм для завоевания территорий, лежавших к югу от него. Начиная с 70- 80-х годов Кыргызстан служил базой политического и экономического влияния Российской империи в регионе в противовес Китаю.
Объяснение:
Швеція зазнала нищівної поразки, яка стала початком краху шведської бойової машини, яка до цього була найсильнішою в Європі. Шведи втратили величезну кількість солдатів - 12 тис., а також були вбиті багато досвідчених офіцерів. Російська армія втратила менше 5 тис. чоловік убитими і пораненими.
У Північній війні стався корінний перелом, якщо раніше перевага була в шведів, то зараз Петро повністю перехопив ініціативу. Авторитет Швеції був підірваний, проти них вступили у війну Данія, А Саксонія уклала мир з Росією. Авторитет же Росії багаторазово зріс, так як їм вдалося перемогти кращу армію в Європі.
Зрадник Петра I-гетьман Іван Мазепа був вигнаний, а козацтво тепер було не в милості російського государя.
Про Полтавську битву кажуть, що в ній Петро пробив собі вікно в Європу, так як отримав довгоочікуваний доступ до Балтійського моря – важливу торгову артерію, в якій так потребувала Росія.
