Твір на тему повсякденне життя за часів київської русі

Наші землі в 9-10 ст. чужинці називали «країною градів». «Гради», тобто фортеці, споруджували з дерева - городили, звідси й назва - «город», або «град». Укріплені поселення поступово перетворювалися на міста. Великі міста складалися з трьох частин. Одна з них - дитинець. Це найстаріша частина міста, розташована найчастіше на узвишші, горі. Зміцнена стінами, валами й ровами, ця частина давнього міста й була фортецею. На дитинці будували князівські та боярські двори. Від часів хрещення Русі саме тут розташовувалися найважливіші церкви й собори. Нижче дитинця простягався поділ. Саме тут мешкали ремісники та купці, тут був торговий майдан, численні церкви й монастирі. Поза міськими укріпленнями розташовувалися передмістя. Їх заселяли ремісники певної спеціальності: кожум’яки селилися біля води, гончарі - біля виходу глин тощо.Будівлі в давніх містах розташовували рядами, між якими лишали проїзд - вулицю. Напрям вулиць часто залежав від рельєфу місцевості. Сходилися вони до торгової площі, біля міських брам чи дитинця. Центральна вулиця пролягала здебільшого від головної брами передмістя до дитинця. Вулиці вимощували дерев’яними настилами.

Житло киянина, який мешкав на Подолі в 10 ст. Реконструкція. Крутими східцями піднімаємося на галерею, з якої можна потрапити в середину приміщення. Ліворуч, у кутку, піч з лежанкою, уздовж стін дерев’яні лави. Нижнє приміщення використовували як комору.

Міста заселяли переважно ремісники. Чимало мешканців міст жило з торгівлі. У великих містах мешкали князівська родина, бояри, дружинники, духівництво.