Кочовики́, або кочівники — народ, плем'я, або люди, що кочують; не мають постійного нерухомого житла і переміщуються з одного місця на інше. Місце кочування кочовиків називається кочовищем. Кочівництво характерний для минулих епох і притаманний лише окремим сучасним людностям іб життєдіяльності, що базується на веденні випасного скотарства, пов'язаного з великими перегонами худоби на нові місця паші та водопої й відповідними пересуваннями цілих родин людей.
Сарма́ти— кочовий іраномовний народ, який належав до іранської групи народів.[1] Сармати мешкали на межі нашої ери у Сарматії, що нині займає територію сучасної України та прилеглі до неї землі. Оволодівши землями скіфів, сарматський народ зі степів Причорномор'я в III ст. н. е. був витіснений готами[2], які, зруйнувавши сарматські торгові центри, розсіяли кочів'я.
сли говорить о средневековье кратко, то это одна из самых длительных и интересных эпох после древнего мира. Долгое время среди ученых- медиевистов (медиевистика – это один из разделов истории, изучающий европейское средневековье) не было согласия в определении рамок этого периода в истории человечества. Дело в том, что разные страны развивались совершенно по-разному. Кто-то ушел в экономическом, политическом и общественном развитии вперед, некоторые страны, напротив, очень сильно отставали о других. Поэтому сейчас средневековье, кратко говоря, рассматривается одновременно и как общеисторический процесс, и как явление, имевшее место в любой стране. Здесь оно могло иметь свои определенные особенности и временные рамки.
Объяснение:
