Аnd while we're on the subject of people suddenly disappearing, how about this odd incident? in november 1930, a hunter from an inuit village in northern canada - the inuit are also sometimes called eskimos - said goodbye to his friends and family and went off for two weeks huntoer i 7 n the mountains. when he returned home, he discovered that the entire population of his village, over 2,000 people, had completely disappeared. cookingpots were simmering gently on the stoves in the small huts they lived in, but there were no people left at all. and there were to tracks or footprints in the snow leading away from the village. a massive search found no trace of the tribe and no-one knows what happened to them now isn't that strange? переведите текст язык ​

Николаевское правительство попыталось раз­работать собственную идеологию и внедрить ее в школы, университеты, печать. Главным идеоло­гом самодержавия стал министр народного про­свещения граф С. С. Уваров, выдвинувший тео­рию «официальной народности» («самодержавие, православие, народность» ) . По этой теории пас­сивность народа, наблюдавшаяся в первой поло­вине XIX в. , представлялась в качестве самобыт­ных, исконных черт русского характера, а дворянско-интеллигентская революционность изобра­жалась как испорченность образованной части об­щества влиянием чуждых России западных идей. В сочинениях официальных писателей восхваля­лись существующие в России порядки, «самобыт­ная» Россия противопоставлялась «растленному» Западу. Для многих здравомыслящих людей бы­ла очевидна надуманность казенной «теории» , од­нако открыто об этом не говорили. Поэтому та­кое сильное впечатление произвело на современ­ников опубликованное в 1836 г. в журнале «Те­лескоп» «Философическое письмо» П. Я. Чаадае­ва, который с горечью и негодованием говорил об изоляции России от идейных течений Запада, о духовном застое, навязанном правительством. По распоряжению царя Чаадаев был объявлен сума­сшедшим.
В царствование Николая сложился громадный бюрократический аппарат. Появлялись новые министерства, ведомства; к 1857 г. число чинов­ников выросло в пять раз по сравнению с нача­лом века. Бюрократическое управление, отличающееся канцелярской волокитой и бумагомарательством, породило круговую безответственность за принятые решения: мелкие чиновники готовили доклады, начальники, не вникая, подписывали — в итоге никто ни за что не отвечал. К тому же министрами нередко становились армейские ге­нералы, мало знакомые с деятельностью вверен­ного им министерства. «Россией правят столона­чальники» , — сказал однажды Николай, подме­тив роль среднего чиновничества в решении раз­ных дел. Бюрократия четко соблюдала свои ин­тересы, выдавая их за государственные нужды; разрастались штаты министерств и ведомств, а вместе с ними — внешнеполитические амбиции и военные расходы. При этом наука, культура и образование финансировались крайне скудно. Пре­дел всевластию бюрократии мог быть положен только введением подлинно конституционного строя.

Київська Русь: походження і розселення східнослов’янських племен. Реферат

У рефераті подано відомості про походження і розселення східнослов’янських племен б життя

Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індоєвропейського походження. Індоєвропейці, широко розселившись по Європі і Азії, дали початок багатьом народам, у тому числі і слов'янам.

Як окрема етнічна спільність, слов'яни сформувалися на початок нашої ери. Ряд істориків ототожнюють слов'ян із венедами. Перші письмові згадки про слов'ян (венедів) зустрічаються у римських авторів І-ІІ ст. н. е. - Плінія, Тацита, Птоломея. На думку більшості вчених, батьківщина слов'ян охоплювала територію від середньої течії Дніпра до Вісли.

Звідси, в ІІ-VІІ ст. н. е. - в період Великого переселення народів - слов'яни широко розселилися у всіх напрямках. В результаті слов'янський етнос розпався на три гілки: західних слов'ян, південних слов'ян і східних слов'ян. Східні слов'яни розселилися на території сучасної України, Білорусії, частково Росії (Ока, верхня течія Волги).Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким сербам.

Південні слов'яни - болгарам, сербам, хорватам, словенцям, боснійцям, македонцям, чорногорцям.

Східні слов'яни - українцям, росіянам, білорусам.

З II ст. н. е. на території України між Дністром і Сіверським Дінцем розселилися племена антів, що входили до складу дніпро-дністровської групи черняхівської культури, добре дослідженої на сьогоднішній день (досліджено більше 2 тис. поселень).