Сырдарьинская линия (Сыр-Дарьинская линия) — наступательная и оборонительная линия была основана после взятия кокандской крепости Ак-Мечеть (современный город Кызылорда) в 1853 году.
Первым было основано Аральское (Раимское) укрепление (современный аул Раим) с постами, в числе которых было укрепление в урочище Казалы, названное фортом № 1 (нынешний город Казалинск), форт № 2 в урочище Кармакчи (современный посёлок Джусалы), форт № 3 на рукаве Куандарья (Куван-Дарья), форт Перовского (современный город Кызылорда), основанный на месте кокандского укрепления Ак-мечеть. В 1855 году Перовский упразднил Аральское укрепление, перенеся его в форт № 1 (Казалинск). Форт № 3 тоже был упразднён после того как хивинцы забросили построенное ими на Куандарье укрепление. После российского завоевания кокандского и хивинского ханств линия утратила своё стратегическое значение, но укомплектованный оренбургскими казаками гарнизон существовал в Казалинске и позднее.
Вікінги не носили рогаті шоломи
Забудьте всі зображення або костюми вікінгів, які ви бачили у кіно, чи в популярній літературі. Очевидно, що деякі вікінги, могли носити шоломи з рогами, проте більшість вікінгів носили звичайні шоломи без рогів.
В вочевидь, рогатий образ вікінгів, був сформований на картинах європейських художників X?X ст., які писали вікінгів на середньовічних джерел – у яких вікінги, були язичниками, а отже прислужниками рогатого – диявола.
Вікінги дуже ретельно слідкували за особистою гігієною
Літературні твори та кінематограф зображують вікінгів, як дуже брудних, смердючих воїнів. Проте, насправді, історичні джерела та археологічні розкопки доводять зовсім інше. На місцях поселень вікінгів, археологи знаходять безліч пінцетів, бритв, гребінців та миючих засобів, які були виготовлені з кісток тварин або рогів.
Купалися вікінги приблизно 1 раз на тиждень, що було набагато частіше, ніж інші європейці того часу. Частим купанням сприяла велика кількість термальних джерел, які дуже полюбляли вікінги.
Вікінги ховали своїх померлих у човнах
Човен та корабель для вікінгів, відігравав не тільки господарську та військову функцію, але й також був містичним символом. Вікінги вірили, що доблесні воїни після смерті досягають Валгалли – аналог Раю для давніх германців. Щоб потрапити у Валагаллу, воїнів ховали у човнах, з до яких, воїни мали досягли Валгалли.
