Іван Мазепа (1639-1709) гетьман підконтрольної козацтву України. Мазепа здобув освіту в західній Європі, але повернувся на рідну землю і в 1663 році перейшов на службу до Петра Дорошенка, козацького гетьмана Правобережної (західної) України.
Основні напрямки політики Івана Мазепи:
Зовнішня політика:
1. Московський напрям. Коломацькі статті 1687 – угода між гетьманською Україною та Московською державою. Результат – суперечили автономії українських земель. Однак, вважаються, що були прийняті через ситуацію, яка склалася. До 1700 року проводив лояльну політику щодо Москви.
2. Чорноморський напрям. Азово-дніпровські походи 1695-96 разом з Росією. Вихід Росії до Азовського моря. Україну відсунули на другий план. Чорноморське питання не вирішене.
3. Шведський напрям в період північної війни 1700-1721 роки. Новий союзник.
4. Покращення торговельних відносин із Кримським ханством і Чорноморсько-Дунайськими країнами.
Внутрішня політика:
1. Підтримка церкви та релігії. Будівництво храмів, церков – 1690 побудова нового кафедрального собору при монастирі св. Миколи, 1698 спорудження церкви св. Богоматері та багато іншого. Спроба відновити Переяславське єпископство, яке було ще за князівських часів.
2. Селянське питання – збільшення грошових повинностей та панщини. Однак захищав їх від панської сваволі.
3. Посилення інституту своєї монопольної влади.
4. Зріст козацької старшини, як верстви населення та покращення її економічної бази.
ответ:Прагнув створити в Україні станову державу західноєвропейського зразка зі збереженням традиційного козацького устрою. Ідеал державного устрою вбачав у Речі Посполитій.
Сприяв формуванню аристократичної верхівки українського суспільства з козацької старшини, наділяючи її значними землеволодіннями, новими правами і привілеями.
Надав охоронні грамоти містам, підтвердив спеціальним універсалом права Київської митрополії та окремих монастирів.
Узаконив універсалом від 28 листопада 1701 р. панщину для селян у розмірі двох днів на тиждень. Силою придушував селянські протести.
Намагався за до зв’язків із царем і московськими можновладцями зберегти права і привілеї Гетьманщини.
Уважав за доцільне дотримуватися курсу показного вірнопідданства Москві, що спричинило великі людські втрати, виснаження економіки Гетьманщини і зростання невдоволення населення.
Політичні та організаційні прорахунки гетьмана позбавили його опори серед козаків і селянства в критичний період боротьби за майбутнє України і прирекли її на поразку.
Объяснение:
