Слід відзначити що до 1054 року віра була одна. А у 1054 році відбулася схизма церкви і вона поділилася на православну і католицизм. Можна нескінченно перераховувати те спільне, що належить до спадщини католиків і православних, починаючи з Святого Письма і догматичних визначень і закінчуючи подібністю у вершені богослужінь. Особливо багато спільного у католицьких і православних Церков одного і того ж обряду.
Але все ж таки простіше сказати чим вони різняться:
По-перше, в католицизмі і православ'ї по-різному тлумачиться догмат сходження Святого Духа: у католиків — від Бога-Отця і Бога-Сина (згідно з рішенням Толедського вселенського собору 589 р. про філіокве); у православних — від Бога-Отця.
По-друге, немає згоди між католиками та православними і з питання щодо буття людей після їхньої смерті. У православ'ї — це Рай і пекло, у католицизмі — ще й чистилище. Вчення про чистилище розробив італійський середньовічний філософ, знаменитий систематизатор схоластики Фома Лквінський (1225—1274), а догмат про нього прийняв у 1439 р. Флорентійський собор і підтвердив у 1562 р. Тридентський собор.
Согласно указу императора Карла VI (Прагматическая санкция 1713 г.) все наследственные земли Габсбургов были нераздельны, а престол, в случае отсутствия у него сыновей, должен перейти к его старшей дочери Марии Терезиц. Когда Карл VI умер (октябрь 1740 г.), права наследницы были оспорены государями Баварии, Саксонии и Испании. В начавшейся войне столкнулись две коалиции - франко-прусско-баварско-испанская и австро-англо-голландская, на стороне которой с 1746 г. выступала Россия. По Ахенскому договору (1748) Габсбургам удалось сохранить большую часть своих владений, за исключением Силезии, отошедшей к Пруссии (Дрезденский мир 1745 г.), и части итальянских земель, полученных Испанией и Сардинией.
