Наполеон ставився до людей «твердого гарту» (як сказав би імператор), енергійним і діяльним людям.Наполеон не страждав манією величі, хоча робив вигляд, що він - найбільший з людей. Важко знайти серед політиків такого безпосереднього і живої людини, яким був Наполеон. Його моральне і аморальне, піднесене і нице, тісно переплітаючись і розчиняючись один в одному, ніколи не зникали за рамками дипломатичної ввічливості. Бажання грати в історії виняткову роль нітрохи не заглушав в ньому звичайні людські слабкості і недостаткі.Армія піднесла Наполеона до вершин влади. За до армії Наполеон підкорив Францію і Европу.Наполеон залишався самокритичним в своїх військових досягненнях до останніх днів життя, але не допускав і тіні сумніву щодо вірності політичних розрахунків і ходів. Наполеон-полководець - геній, Наполеон-політик - здебільшого невдаха!Наполеона погубила ілюзія, що можна створити французьку монархію на весь світ. Влада, сила, солдати і ілюзії - ось чиїм бранцем був Наполеон в роки Консульства і Імперії! У Наполеона відбулася банальна історія: імператор занапастив талановитого полководця! Наполеон-політик і Наполеон-імператор - це різні ролі і часом погано согласующіеся.За політичні ігри Наполеона з монархіями всієї Європи розплачувався французький народ.У Наполеона зростала манія величі у міру розширення його імперіі.У Наполеона зростала манія величі у міру розширення його імперії. Аргументи, які я привела, говорять про те, що Наполеон це велич не тільки для себе, але і для Франції. Але вже під кінець його правління в цій людині виражається велич для себе.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
