Напишите вопросов 7 шт к теме по внешняя политика в 1985-1991гг.

1Леонардо да Вінчі. Майбутній великий художник Леонардо да Вінчі народився у Флоренції. У 14-річному віці він почав навчатися живопису. Проте це було не єдиним його захопленням. Упродовж усього життя Леонардо да Вінчі наполегливо вивчав різні науки: математику, анатомію, техніку, будував літальні апарати й підводні човни. У його нотатках можна знайти описи гелікоптера, парашута, автомобіля, телефона тощо.

У період розквіту свого таланту Леонардо да Вінчі створив фреску на біблійну тему «Таємна вечеря». У її основі лежить євангельський сюжет про те, як під час вечері напередодні своєї страти Христос сказав учням, що один із них зрадить його. Майстер зміг реалістично передати вирази облич учнів Христа, сповнені обурення й здивування, та охоплене жахом обличчя Юди.

Одним із найвідоміших творів Леонардо да Вінчі став «Портрет Мони Лізи», на якому зображено дружину купця Франческо дель Джокондо. Цей твір вважають одним із перших у західноєвропейському живописі портретів, на якому автор намагався показати внутрішній світ людини.2)Рафаель Санті. Дослідники називали Рафаеля Санті генієм італійського Відродження, який зміг поєднати дух Античності з ідеями християнства. За своє коротке життя (лише 37 років) Рафаель встиг зробити дуже багато. Декілька років він керував будівництвом собору Святого Петра в Римі, розписав фресками стіни багатьох залів палацу Папи Римського у Ватикані, створив чудові портрети своїх сучасників. У його роботах відтворено найтонші відтінки людських почуттів, духовну та фізичну красу персонажів. Новий ідеал людини митець утверджував насамперед у портретах і численних зображеннях мадонни (Діви Марії).

Вершиною творчості Рафаеля вважають картину «Сикстинська мадонна». Цікавою є її композиція: розкривається завіса, і ми бачимо жінку, яка тримає на руках немовля; вона наче віддає його, але водночас хоче втримати біля себе. Погляд жінки виражає сум, тривогу за долю своєї дитини, яку вона приносить у жертву заради іння людства. Перед нами не просто жінка, а матір, що страждає, як і будь-яка людина.

Головна ідея творчості Рафаеля — створення узагальненого образу ідеальної людини.

3)Мікеланджело Буонарроті. Італійський художник, архітектор та скульптор Мікеланджело Буонарроті головним персонажем своїх творів зробив людину. Жоден пейзаж не цікавив майстра — тільки зображення краси людського тіла. У своїй величній мармуровій статуї «Давид» він усупереч біблійному сюжету зобразив не хлопчика, а розквітлого юнака, сповненого титанічної сили. Ця статуя стала водночас і символом повернення принципів Античності в мистецтво, й ідеалом нової людини, втіленням її непохитної волі та могутності.

Чи правильно називати Леонардо да Вінчі, Мікеланджело Буонарроті та Рафаеля Санті «титанами Високого Відродження», що своїми творами мистецтва уславлювали ідеї гуманізму? Чому?

4)Нікколо Макіавеллі. Видатним представником політичної думки епохи Відродження став Нікколо Макіавеллі. Суперечки навколо поглядів мислителя не припиняються й зараз. Одні вважають Н. Макіавеллі жорстоким лицеміром, інші — твердим реалістом, який наважився зобразити світ таким, яким він був насправді.

Упродовж усього життя Н. Макіавеллі Італія залишалася роздертою на десятки дрібних князівств і цим приваблювала володарів сусідніх держав. Постійні внутрішні чвари, напади чужоземних військ підштовхували італійців до роздумів про те, яким має бути правитель, здатний об’єднати Італію та навести лад у країні.

Над цим питанням замислювався й Н. Макіавеллі. Він написав декілька книг, серед яких найвідомішою є трактат «Володар» (1516 р.), присвячений правителю Флоренції Лоренцо Медічі. Провідна думка твору полягає в тому, що коли правитель хоче досягти успіху, він має відкинути моральні принципи та діяти силою й хитрістю. Автор вважав, що сумління може лише заважати правителеві в його діяльності.

Католицька церква засудила цей твір як несумісний із християнською етикою, хоча мислитель лише першим відверто висловив те, що було дійсністю його часів.

Крестьянская война 1773—1775 годов (пугачёвщина, пугачёвское восстание, пугачёвский бунт) — восстание яицких казаков, переросшее в полномасштабную крестьянскую войну под предводительством е. и. пугачёва. предпосылками восстания стало обострение отношений власти и казачества после ликвидации привилегий казаков в 1771 и ухудшение жизни казачьей "голытьбы" по сравнению со "старшинами". усилилась личная зависимость крестьян от помещиков, выросли государственные налоги (почтовые, ямские) , вызванные процессом развития рынка и необходимостью пополнения казны в условиях -турецкой войны 1768-1774. социально-психологическая обстановка в стране была накалена крестьян на то, что вслед за "освобождением дворян" (манифест 1762 о даровании вольности и свободы всему российскому дворянству) последует и "манифест о вольности крестьянской". ходили слухи, что царь петр iii подготовил его, но "злые приспешники" скрыли его и устроили покушение на жизнь императора. территория, охваченная восстанием, включала оренбургский край, урал, приуралье, западную сибирь, среднее и нижнее поволжье, что позволяет считать его крестьянской войной. среди восставших, помимо , были калмыки, башкиры, татары, чуваши и другие народности заволжского края. социальный состав около 100 тыс. повстанцев — крестьяне, трудовые слои казачества, частично городская беднота и рабочие мануфактур. основное ядро восстания — яицкие казаки и примкнувшие к ним крестьяне, горожане, недовольные усилением налогового гнета, а также работный люд, обеспечивавший повстанцев артиллерией. лозунги восставших вначале ограничивались возвращением привилегий казачеству, но по мере роста движения и включения в него крестьян и работных людей появились требования освобождения крестьян от крепостной неволи, от поборов и податей, передача им земли. ни в одном из документов восставших не ставилось изменить формы государственной власти (монархии) ; повстанцы рассчитывали "извести возмутителей империи и разорителей крестьян" (дворян) и посадить при этом на трон "хорошего царя". причины поражения восстания, кроме его слабой организованности, недостаточности и устарелости вооружения, отсутствия ясных целей и конструктивной программы восстания, таились в его разбойном характере, жестокость восставших вызывала негодование в обществе. пугачеву было суждено потерпеть поражение и потому, что государственный механизм работал достаточно слаженно, и екатерине ii удалось быстро мобилизовать необходимые ресурсы для подавления восстания. крестьянская война не к каким-либо изменениям социального положения крестьянства, не облегчила его жизнь. напротив, свои выводы сделало правительство: в 1775 в стране была проведена новая губернская реформа, увеличившая количество губерний. автономия казачьих войск была ликвидирована раз и навсегда. река яик переименована в урал. но страх новой "пугачевщины" заставил образованное общество обсуждать пути решения "крестьянского вопроса", что подтолкнуло дворянство впоследствии смягчить, а затем и отменить крепостное право в 1861.