Каменю, металів і лісу в Дворіччі не було. Місцеві мешканці мали в достатку лише глину й очерет, які широко використовувалися в повсякденному побуті. Житлові будинки, храми, палаци споруджували з глиняної цегли, яку не обпалювали, а просто висушували на сонці. Ці споруди не руйнувались, бо їх будували з дуже товстими стінами. Так, наприклад, по верхівці міської стіни міг би спокійно проїхати віз. У побудованих з такої цегли будинках улітку було прохолодно, а взимку — тепло.
Із глини виготовляли багато різних речей: діжки, посуд, дитячі іграшки, серпи з кам’яними зубцями і навіть — цвяхи.
