У безмежнім степу загубилось, Ніби зернятко, рідне село. Грозовії над ним прокотились, А воно все живе, як жило. Село моє у вербах і тополях, У вечорових трелях солов’я, Одквітувала у твоєму полі, Одколосилась юна моя доля, Тут вечір мій і пристань тут моя.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
