У 1414 засновник гуситського руху Ян Гус був викликаний на Констанцький собор. Він вирушив туди, маючи при собіохоронну грамоту, яка була йому видана імператором Священної Римської імперії Сигізмундом I. Папа не взяв до уваги охоронну грамоту. На соборі Яна Гуса навіть не стали слухати. Його звинуватили в єресі, заарештували і спалили вКонстанці в 1415. Та ж доля спіткала і його учня, Ієроніма Празького в 1416.
Таким чином, гуситський рух, який розгорнувся в цей час в Чехії, втратив свого лідера. У відповідь на розправу з Яном Гусом по всій Чехії прокотилися хвилювання. Дворянство в різкій формі направило протест Констанцському собору. Народніпроповідники в Чехії почали по-своєму інтерпретувати вчення Гуса, надаючи йому більш радикальну спрямованість, у своїх проповідях зближуючи Гуса з радикально налаштованим Ієронімом Празьким.
