ответ:
объяснение:
прихід до влади п. скоропадського
до весни 1918 р. широким верствам населення україни вже набридли революція й хаос. закономірно, що ці настрої переважали серед заможних селян, дрібних підприємців та бізнесменів, великих землевласників. австрійці та німці в україні також всіляко прагнули відновити порядок і прискорити вивезення продуктів. тому між 24 і 26 квітня представники цих груп таємно домовилися замінити центральну раду консервативним українським урядом на чолі з гетьманом павлом скоропадським.
29 квітня 1918 р., на з'їзді, скликаному в києві лігою землевласників, на який з усієї україни прибуло 6500 делегатів, було проголошено україну гетьманською державою на чолі з павлом скоропадським, закликавши його «врятувати країну від хаосу і беззаконня». переворот відбувся майже безкровно, лише в сутичці із січовими стрільцями загинуло троє вірних гетьманові офіцерів. того ж дня п. скоропадський разом із прибічниками оголосив про встановлення «української держави». це була держава монархічного типу на чолі з гетьманом.
скасовуючи такі нововведення центральної ради, як націоналізація великих маєтків та культурна автономія, гетьман увів окрему категорію громадян-козаків (які фактично були заможними селянами), сподіваючись, що вони стануть основною соціальною опорою режиму.
гетьманська держава здобула широке міжнародне визнання, встановивши дипломатичні зв'язки з німеччиною, яку гетьман навіть встиг відвідати з офіційним візитом, австро-угорщиною, болгарією, туреччиною, швецією, італією, швейцарією, а загалом ще із 30 державами.
на жаль, антанта, орієнтуючись на відновлення «єдиної і неділимої» росії, не визнала гетьманську державу.
на той час україна досягла значних успіхів у галузі науки, освіти та культури, хоч гетьман п.скоропадський був професійним військовим. його універсалом створюється українська академія наук (що існує й досі; першим її президентом став в. вернадський); українська мова визнається державною; засновуються два державні українські університети — в києві та кам'янці-подільському, 150 українських гімназій, національний архів, національна бібліотека та інші навчальні й культурні заклади.
29 квітня 1918 р. гетьман скасував закони центральної ради про конфіскацію великих маєтків, але план їхнього викупу та розподілу між селянами було ухвалено лише в листопаді.
невирішеність аграрного питання разом з поразкою німеччини в першій світовій війні, що позбавило гетьманську державу опори та гаранта стабільності, призвело до краху гетьманату.
ответ:
сакоку (с японского "страна на замке") — внешняя политика изоляции японии, проводимая сёгунами из рода такугава в период с середины 17 по середину 19 веков, после восстания христиан.
на рубеже 16-17 веков на японских островах начался бурный рост развития торговли с европейцами, которые завезли иезуитов проповедующих католичество. на острове кюсю иезуитам дали возможность на открытие церквей, местные феодалы стали принимать христианство и обращали в него своих поданных. этим они хотели привлечь в свои порты больше европейских торговых кораблей, что позволило бы им увеличить запасы оружия и получить необходимую поддержку от европейцев в их борьбе с другими феодалами.
таким образом, появление европейцев на островах японии вело к обострению междоусобицы среди феодалов и хоть и способствовало развитию морской торговли, но, в то же время, вызывало опасность колонизации японии европейцами. исходила также опасность и от маньчжуров, подчинивших своей власти китай с кореей.
однако, считается, что основной причиной закрытия японии стали факторы внутренние. рост в 15-16 веках сверхбогатых горожан в морских портах японии, их влияние на устои феодального государства стало таким значительным, что могло пошатнуть сложившуюся власть феодалов в стране. были изданы указы о запрете занятия внешней торговлей, теперь на это имело право только компания под контролем правительства.
