Основные направления и этапы.
К середине XIX в. явственно проявилось отставание России от передовых капиталистических государств в экономической и социально-политической сферах. Международные события середины века показали ее значительное ослабление и во внешнеполитической области. Поэтому главной целью внутренней политики правительства во второй половине XIX в. было приведение экономической и социально-политической системы России в соответствие с потребностями времени. Одновременно внутренняя политика была направлена на сохранение самодержавия и господствующего положения дворян.
На внутреннюю политику оказывали влияние многие факторы: поступательное экономическое развитие (укрепление капиталистического уклада), изменения в социальной структуре (появление новых классов и социальных слоев), мощный подъем общественного движения.
Во внутренней политике России второй половины XIX в. выделяются три этапа. Первый — подготовка и осуществление крестьянской реформы. Второй — проведение реформ 60-70-х годов. Третий — изменение в 80-90-х годах правительственного курса, усиление в нем консервативных тенденций
Ри́мська імпе́рія (лат. Imperium Romanum) — державне, військово-політичне утворення, яке зародилося на основі Римської республіки близько 27 року до н. е. Хронологічні межі існування імперії охоплюють період до 395 (поділ імперії на Західну та Східну) або 476 (падіння Західної Римської імперії). За час існування Римська імперія неодноразово змінювала свої території; період найбільшого територіального розвитку охоплює першу чверть II століття (правління імператора Траяна). Згодом держава пережила значну втрату земель і була ослаблена. У 476 усунений від влади останній імператор Західної Римської імперії. Східна (Візантійська) імперія проіснувала до 1453. Римська імперія відіграла важливу роль в житті людства, особливо Європи; її спадкоємницями проголошували себе багато середньовічних імперій.
Объяснение:
