За какого князя появились первые школы в украине?

Відповідь:

в. медицини​

Пояснення:

1. Розвиток медицини і математики

Значних успіхів було досягнуто в розвиткові анатомії. Почали провадитися систематичні анатомічні розтини, що дало змогу створити нові теорії про природу людського організму та винайти нові методи лікування хвороб. Італійський медик Андреас Везалій (1514—1564) видав 1543 р. фундаментальну працю “Про будову людського тіла”. Незважаючи на переслідування духовної та світської влади, Везалій провадив розтини людських трупів, вивчаючи анатомію людини. Після появи його праці за вченим стала стежити інквізиція. Його схопили за брехливим доносом у розтині живої людини та засудили до паломництва в Палестину, під час якого його корабель розбився. Вчений опинився на безлюдному березі, де й помер від голоду. Проте його ім'я залишилося назавжди в історії медицини, як людини, що зруйнувала вікові забобони про побудову людського тіла і створила сучасну анатомію.

Іспанський вчений Мігель Сервет (1511—1553) відкрив кровообіг людини. За сміливість наукових поглядів і незалежність у думках його було спалено в Женеві за наказом Ж. Кальвіна.

Кровообіг людини було підтверджено під час анатомічних досліджень Везалія, а англійський лікар та анатом Вільям Гарвей (1578—1657) завершив вивчення цієї функції, створивши теорію кровообігу людини. Гарвея вважали одним із найосвіченіших людей свого часу, його відкриття стали справжньою революцією в медицині. Згодом Гарвей почав досліджувати, як зароджується людське життя. Сутність своїх дослідів він підсумував у вислові: “Все живе — з яйця”. Медичні світила тогочасної Європи не сприйняли його відкриттів і почали цькувати й висміювати талановитого вченого, але він не здавався. Сучасники зрозуміли й визнали його заслуги лише наприкінці його життя.

Італієць Джироламо Фракасторо (1480—1553) дослідив поширення інфекцій і визначив, які засоби необхідні для боротьби проти інфекційних захворювань. Вчений-аматор Антоні ван Левенгук (1632—1723) винайшов мікроскоп, який дозволив йому зробити чимало важливих відкриттів. Найбільше серед них було зроблено 1674 р., коли він першим дослідив і довів існування мікробів. У краплині води Левенгук відкрив цілий новий світ.

Вот кратко. . Полностью читайте в ссылках (синий цвет)

1) . Для Древнего Рима семья имела большое значение, и представляла собой важную ячейку общества. Судьба римлянина во многом зависела от того, в какой семье он родился, какой собственностью и статусом владеет его семья и какое воспитание он может получить. Во власти отца было наказывать и даже казнить членов семьи, но традиции Древнего Рима не предусматривали жестокость, скорее всего, отец должен был поступать справедливо и в строгости воспитывать своих детей. Обязанность матери семейства заключались в соблюдении нравственных устоев, она должна была следить за поведением всех членов семьи и их соблюдением римских обычаев.
2) . Каждый римлянин должен был быть настоящим гражданином. Служение республике являлось высшим долгом и достоинством римлянина. Римлянин был обязан беспрекословно следовать закону, уважать власть, защищать государство. "Я должен, следовательно, я могу" - таковым был девиз римских граждан. Считалось неприличным выставлять напоказ свое богатство. Даже богачи жили просто, ели из деревянной и глиняной посуды.
Римская семья, нравы и религия
3) . Различия между религиозными представлениями патрициев и плебеев были весьма значительными. В обрядах, связанных с основанием города, в праздниках в честь древнейших римских божеств принимали участие только патриции. Ими же почитались такие абстрактные божества, как Честь, Верность, Победа, Согласие.
У плебеев была своя триада богов плодородия: Церера, Либер и Либера. На Авентинском холме они почитали италийскую богиню Диану, священные рощи которой находились в местах их первоначального обитания — в землях Ариции, Тускуле, Анагнии, Тибуре. Ещё одним плебейским божеством была Фортуна, культ которой был засвидетельствован и за пределами Рима. Храм Фортуны в Риме, на Бычьем рынке, основал покровитель плебеев — шестой римский царь Сервий Туллий. В этом храме стояла деревянная статуя богини, что было нехарактерно для римско-италийской религии. Не допускаемые к культу патрицианских богов, к ауспициям (гаданиям) , без которых нельзя было начать какого-либо государственного дела, плебеи тем самым исключались из общественно-политической жизни.
Только с уничтожением различий в религиозных верованиях патрициев и плебеев возникает настоящее Римское государство.