- В 60-70 гг. XVIII в. несколько осложнились отношения казахов с алатаускими кыргызами, так как они претендовали на земли, освободившиеся от джунгар.
- В 60-70 гг. XVIII в. обострились отношения казахов с кыргызами, так как они угоняли скот и нападали на торговые караваны.
- В 1765 г. Абылай совершает первый поход против кыргызов.
- После того, как кыргызы подвергли грабежу уйсунские и конратские кочевья в Семиречья и Туркестана, Абылай в 1770 г. совершает второй поход и наносит кыргызам сокрушительное поражение.
- В 1779 г. Абылай совершает третий поход против кыргызов, который закончился взятием аманатов и большого количества пленных. В качестве аманатов Абылай взял сыновей самых знатных манапов. Из числа пленных были образованы две волости Жанакыргызская и Байкыргызкая (в районе Кокшетаускиз гор среди атыгайских родов).
Объяснение:
Вроде бы так
Кодацька фортеця, Кодак або Койдак[1] (сучасне Кайдаки; пол. Kudak, Кудак від тюркського «кой» — селище та «даг» — гора, тобто «поселення на горі») — колишня фортеця на правому березі Дніпра навпроти Кодацького порогу, розташована на 10 км нижче сучасного міста Дніпра. Залишки фортеці розташовані на території нинішнього села Старі Кодаки, частково знищені під час розробки гранітного кар'єру. До нашого часу збереглися лише земляні вали, встановлений в 1910 році з ініціативи Дмитра Яворницького пам'ятний знак і карта-схема.
Нову фортецю було споруджено за всіма вимогами ново-голландської фортифікаційної системи. Тепер Кодак мав втричі більші розміри у порівнянні із першим. Ширина підошви валу становила 48 м, висота — 14 м, глибина рову сягала 22 м, ширина по дну — 20 м, у верхній частині — 32 м. Поблизу фортеці осів невеликий посад, що нараховував близько 60 будинків із базаром, також були побудовані католицький костел і монастир, православна церква, польська залога збільшена до 600 найманців. Вогневу міць посилили артилерією, а також встановили за 3 кілометри величезну сторожову вежу. Губернатором Кодака став шляхтич Ян Жолтовський, комендантом — Адам Конецпольський — небіж великого коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського.
Призначення: Збудована польським урядом у липні 1635 з метою ізолювати Запоріжжя і Дон від України, перекрити вихід до Чорного моря і перешкодити втечі селян на Запорозьку Січ, додатковою метою закладення поляками фортеці — захист від набігів татар,але У ніч з 17 на 18 серпня 1635 року запорізькі козаки під проводом гетьмана Івана Сулими оволоділи Кодацькою фортецею, Маріона було страчено, а фортеця — частково зруйнована.
