У 14-15 столітті селянскі однодомні оселі були дуже поширені в Європі. Такі будинки зазвичай були зроблені з дерева і вкриті соломою на даху. Їх зазвичай будували на землях, які займалися сільськогосподарськими ділянками в окрузі.
У той час одяг селян також відрізнявся від одягу заможного класу. Селяни носили простиші та зношені речі з натуральних тканин, таких як льон та шерсть. Звичайними речами в гардеробі були серветки та хустки, які використовувалися для захисту від сонця та пилу.
Із їжею селян також було дуже скромно. В меню переважали прості страви з зернових, овочів та молочних продуктів. Споживали м'ясо здебільшого лише у святкові дні.
Весілля у селян були дуже великими подіями, що об'єднували всю громаду. Традиційно весілля тривало багато днів, а весільна церемонія завершувалася забавами та танцями.
Жінки у селах виконували багато різних ролей, включаючи домогосподарство, догляд за дітьми та тваринами та вирощування городніх культур. У зв'язку із тим, що сільське господарство було ключовим джерелом доходів в громаді, роль жінок у суспільстві була дуже важливою.
У цілому, життя в селянській оселі було скромним, проте спокійним та мирним. Із роками, умови життя змінювалися, та селяни продовжували витримувати життя біля землі, творячи нові пам'ятки сільського розвитку.
