Пролунав дзвоник з останнього уроку, і хлопці й дівчата з усіх класів висипали у коридор. Зчинився такий галас. Усі поспішають додому. Попереду два вихідних дні.
Вдома обідаю — і до комп’ютера. З того часу, як батько подарував мені комп’ютер, я кожну вільну хвилину проводжу біля нього. Правда, я не кинув своє старе захоплення і постійно, майже кожного вечора іду в шкільний спортзал. Там з друзями під керівництвом учителя фізкультури ми займаємось вільною боротьбою. У цій секції я вже три роки. За цей час я брав участь у змаганнях у своєму місті і в інших містах України. Є у нашої команди і дипломи, і нагороди. У мене багато друзів з різних міст.
Але й нове захоплення — комп’ютер — займає неабияке місце в моєму житті. Тепер навіть бібліотеку можна не відвідувати. Будь-яку інформацію я можу отримати у свого друга —комп’ютера. З його до я став краще навчатись.
Але й спорт я не кину, бо як приємно після довгого сидіння розім’яти свої суглоби, відчути силу м’язів, поспілкуватися з друзями.
А ще в мене є обов’язки в сім’ї: кожної неділі відвідувати прабабусю, що живе в іншому районі міста. Треба до й то з ринку овочі принести, то по ліки збігати, то щось із техніки відремонтувати.
Є в мене і молодший брат — першокласник. І йому треба приділяти час.
Не маю я і хвилини вільної, щоб байдики бити. І мені це подобається. Я впевнений, що сучасна людина повинна бути розвинута духовно, бути сильною, здоровою, допомагати слабким і постійно йти вперед.
Объяснение:
Нажми, чтобы рассказать другим, насколько ответ полезен
4,0
2 оценки Отметить нарушение
Crsamurai03Новичок
Що б там не казали про гендерну рівність, а були ігри, які приваблювали або дівчат – або хлопців. От, приміром, війнушка. Ні, були, звичайно, й дівчата, яким кортіло довести, що вони теж не гірші вояки, ніж хлопці. Але загалом це була чоловіча гра. Найчастіше воювали «німці» з «нашими» – це була ще жива пам’ять про останню війну. І, звичайно, бути «поганцями» ніхто не хотів, доводилося або жереб тягнути, або погоджуватися на таку роль тим, хто не міг відмовитися. Але були й таке, що протидіючі сторони визначалися «як у вчорашньому кіно», приміром, мушкетери і гвардійці кардинала, тоді створити більш-менш рівноцінні бойові одиниці.
Дівчата, відповідно, гралися «у сім’ю». Вони створювали ігрові родини, і до цього процесу часто долучали молодших братів, якого мали доглядати на вулиці.
Если вам не сложно сделайте мой ответ лучшим я вам с учёбой а вы мне продвижения на сайте.
ХОРОШЕГО вечера!
1.В Афинах народом считались мужчины, которым не меньше 18 лет.Он обладал всеми правами и социальными статусами которые обеспечивало государство и он мог носить с собой оружие,учавствовать в гарнизонах и многих других избирательных органах.
2.1)На своём желательно конечно же учить тот язык который являлся государственным.Почитали своих богов,но и должны были почитать государственных принятых богов.2)Да потому что они отличались тем что их права были практически как и у беженцев.Т.е их могли привлечь как рабов...
3.Да всё что угодно:продавать,менять,обменивать,короче всё что угодно.
