Якими методами воювали опришки з панами (декілька відповідей) - нападали із засідок

- у відкритому бою

- знищували ворога з гармат

- несподіванно нападали на маєтки

Літописці, яким ми завдячуємо знаннями про історичне минуле, зокрема, нашої країни, робили титанічну працю, аби написати свої твори. Що ж вони робили для того, аби написати свої праці? Перш за все, вони проводили дуже ретельні дослідження збираючи та аналізуючи всі можливі джерела фактів подій. До цих джерел можна віднести: попередні твори, які писали їх колеги літописці, аналіз хроні за межами руської землі (зарубіжних творів), релігійних праць (Святого Письма, опис життя святих). Важливо, що вони збирали й факти, які вони чули: перекази, легенди. Але, варто зазначити, що літописи мали й суб’єктивний характер оповідача. Адже літописці, розробляючи свої праці, записували й власн та думки.  

Крестоносцы не могли бы захватить всю Русь. Их объектом захвата был север Руси - Псков, который был уже под опекой крестоносцев, а также Новгород, который они и пытались захватить в 1242 году. Католичество, в случае захвата Новгорода, распространилось только на севере Руси.
Южная и центральная территория Руси была к этому времени полностью под властью монголов. Монголы терпимо относились к религиям в захваченных ими государствах и не обращали принудительно в свою веру. Поэтому на территории Руси сохранилось православие.
Сложность была бы у крестоносцев с монголами, так как Новгород платил дань монголам. Если бы они урегулировали этот вопрос, то, в дальнейшем, были бы сложности у Московии по возвращению этих земель в состав Русского государства. Но католичество, после возвращения северных территорий, было бы запрещено, а жители принудительно возвращены в православие. А это было бы обязательно, как возвращение Пскова и Новгорода, так и решение религиозного вопроса.