ответ по вопросу 18 век:
В образовании 18 века, в России впервые появилась светская школа. Были разработаны теории и методики светского образования в России, так же была предпринята попытка создания государственной системы образования. Развитие реформ образования в России в 18 веке, можно разделить на 4-ре периода. В первой четверти 18 веке, были созданы первые светские образовательные школы. Эти школы, давали начальные и практические знания. В 1730-1755 годах возникают дворянские учебные заведения. Сухопутный корпус, Морской, инженерный. Был так же создан Смольный институт благородных девиц. В 1755 – 1782 годах, в русском обществе стали распространяться просветительские идеи. Были переведены и изданы сочинения Джона Локка. В 1782 - 1786 годах, наконец- то была создана государственная система народного образования. Наука в России, в 18 веке начинает быстро развиваться. Русское общество, взбудораженное реформами Петра I, ищет решения проблемы своих новых потребностей. В основном развивались естественные науки. В начале 18 века, были предприняты экспедиции в различные территории государства, с целью составления карт, описания земель и изучения природных богатств. Особое значение отводилось совсем плохо исследованным, но в то же время стратегически важным регионам. Земли Сибири и Дальнего Востока, подвергались пристальному вниманию русских ученых 18 века. Такие экспедиции привели к организации на Урале промышленного комплекса, который обеспечивал Российскую Империю металлургической продукцией.
Объяснение:
Руї́на — період історії України другої половини XVII століття, що відзначився розпадом української державності, загальним занепадом та кровопролитними війнами на території України. Частіше за все під Руїною розуміють період від смерті гетьмана Богдана Хмельницького (1657) до початку гетьманства Івана Мазепи (1687).
Під час Руїни Гетьманщина умовно була поділена по Дніпру на Лівобережну та Правобережну, і ці два володіння під різними гетьманами ворогували між собою. Сусідні держави (Річ Посполита, Московська держава, Османська імперія) втручалися у внутрішні справи України, й українська політика характеризувалась намаганням підтримувати приязні відносини з тією чи іншою окупаційною силою[1]. Київську митрополію в 1686 було підпорядковано Московському патріархату.
Остаточний поділ Гетьманщини на Лівобережну та Правобережну Україну було закріплено Андрусівським договором (1667) та Вічним миром (1686). За ними Лівобережжя та Київ відходили до Московського царства, а Правобережжя — до Річі Посполитої.
Объяснение:
Гетьмани епохи Руїни
Іван Виговський
Юрій Хмельницький
Іван Самойлович
Правобережжя Редагувати
Павло Тетеря
Петро Дорошенко
Лівобережжя Редагувати
Іван Брюховецький
Дем'ян Многогрішний
