Поступове захоплення Закарпаття Угорським королівством розпочалося в 30-х pp. XI ст., коли до його складу було включено північну частину краю. У XII ст. така ж доля спіткала весь край (нетривалий час Закарпаття було під контролем галицько-волинських князів). Від цього часу правителі Угорщини почали титулуватися "князями русинів".
Закарпаття у складі Угорського королівства поділялося на адміністративно- територіальні одиниці – комітати (жупи), які очолювали ішпани (жупани) – намісники, яких призначав король.
Король щедро роздавав землі краю угорським дворянам, католицьким храмам і русинській знаті, яка мадяризувалася (переймала угорську мову, культуру і переходила в католицтво). Угорці-землевласники переселяли в новопридбані маєтки угорських селян, а русинів витісняли в гірські райони з неродючими ґрунтами. Місцеве населення було закріпачено, позбавлено будь-яких прав і свобод.
Незадоволені існуючими порядками, селяни-русини неодноразово піднімали повстання, зокрема у 1315 та 1320 pp. на Закарпатті повстання проти угорської влади. Селяни і міщани краю разом з угорцями брали участь у повстанні 1514 р., очолюваному Дьєрдем Дожем. Проте всі виступи були жорстоко придушені.
Все султаны Османской империи и годы правления историей делятся на несколько этапов: от периода создания империи до образования республики. Эти временные периоды имеют практически точные границы в истории Осман.
Образование Османской империи
Считается, что основатели Османского государства прибыли в Малую Азию (Анатолию) из Средней Азии (Туркменистан) в 20-е годы XIII века. Султан турок-сельджуков Кейкубад II предоставил им для проживания районы у городов Анкара и Сегют.
Сельджукский султанат в 1243 году погиб под ударами монголов. С 1281 года к власти в выделенном туркменам владении (бейлике) приходит Осман, который проводит политику по расширению своего бейлика: захватывает малые города, провозглашает газзават – священную войну с неверными (византийцами и другими). Осман частично подчиняет территорию Западной Анатолии, в 1326 году берет город Бурса и делает его столицей империи.
В 1324 году Осман I Гази умирает. Похоронили его в Бурсе. Надпись на могиле стала молитвой, которую произносили османские султаны при вступлении на трон.
Продолжатели династии Османидов:
Орхан Победоносный – правил с 1324 по 1359 гг. Закончил захват принадлежавших Византии регионов Малой Азии. Создал регулярные войска янычар и первым из Османидов ступил на европейский берег. Довел дело сплочения народа, начатое отцом, до образования государства.
Объяснение:
