Про який «судовий процес» ідеться в спогадах Бориса Антоненка-Давидовича?

«Радіопередача про перший день процесу, яку я слухав через навушники, бо гучномовців ще не було, вразила не тільки мене. Підсудні, починаючи з Єфремова, вважали за слушний обвинувачу вальний висновок, котрий закидав їм терор, готування до повстання та всі ті смертні гріхи, за які розплата могла бути тільки ціною життя…»

В уривку розповідається про події 1930 р. — процес над СВУ ( Спілкою Визволення УКраїни).

Объяснение:

Процес був використаний  для дискредитації  української наукової інтелігенції. За результатом процеса над СВУ було репресовано біля 500 осіб, серед яких — С. Єфремов,  М. Слабченко та інші.          Цінність свідчень безпосереднього учасника подій незаперечна. Для нас, людей ХХІ ст., це джерело є особливо ціннім, тому що передає атмосферу беззаконня сталінського тоталітарізму. Той суд був неправомірним і передбачуваним у своїх звинувачувальних вироках. Тому письменник не став чекачи кінця процесу. Йому все було зрозуміло