) причины - при завоеваний в Италии население побеждённой стороны становились рабами и при этом произошло большое скопление рабов в Древнем Риме. Рабам относились очень жестоко, что и стало причины восстании Спартака.
2) ход восстания - сначала рабы из гладиаторской школы в Капуе совершили побег, а затем укрылись на вулкане Везувий. Сначала они захватили большое количество снаряжении, а затем совершали побеги на окрестности Везувия. Полученную добычу делили поровну. Рим тем временем собирал войска для окончательной сражении во главе с полководцем Крассом. После ряд поражений Спартак со своей армией был вынужден отступить, но тем временем он заключил мир с киликийскими пиратами против войск Красса. Последнее сражение между войск Спарта и Красса произошло в 71 году до н.э. битва при Силаре.
3) итог - в битве при Силаре в 71 году до н.э. закончилась поражением армии Спартака. Причиной поражении были эти: 1) разногласие между повстанцев в тактике. 2) по отношению численности войск Красса у Спартака войска было мало.
4) значение - Спартак хотя и на короткий срок но и всё таки смог добыть свободу для рабов. После восстании Спартака ярость в народе пробудился и Рим был вынужден идти поступки рабам.
Неограниченные возможности для обучения без рекламы со Знаниями Плюс
ПОПРОБУЙ СЕГОДНЯ
Подробнее - на -
Объяснение:
Один з героїв стверджує: "Бути людиною — значить бути в гармонії із самим собою, а хто в гармонії з іншими людьми, той — у розладі із собою" .Парадоксальне твердження, бо ми звикли до іншого визначення гармонійного існування людини у цьому бурхливому і спокусливому світі: гармонія повинна охоплювати саму особистість і поширюватися на взаємини із оточуючими.
Реальність найчастіше розчаровує нас саме невідповідністю нашого внутрішнього стану і ставлення до нас близьких і знайомих. Жодна людина у світі, навіть злодій і вбивця, не може сказати про себе відверто: "Я негідник!" Навпаки, здається, що ти ідеал доброчинності, а всі інш тебе не розуміють. Ще не вигадали прилад, який би вимірював добро і зло, що панують у душі людини.
У фантастичному вигаданому світі Оскара Уайльда такий "прилад" з'являється. Портрет, який є втіленням уявлення художника Безіла Холлуорда про ідеал краси, оживає. У зв'язку із цим хотілося б зупинитися на таких поняттях, як краса і життя.
Саме образ Краси є головним у романі Оскара Уайльда "Портрет Доріана Грея". Кожен із героїв так чи інакше пов'язаний із красою. Художник Безіл красу створює своїми руками, адже мистецтво оперує узагальненим поняттям краси. Краса — це однозначно гармонія, яка дарує насолоду. Доріан Грей — втілення земної краси, яка дарує не тільки насолоду, але й страждання. Сібіла Вейн — приклад особистості, яка віддала перевагу красі у земному її прояві. Лорд Генрі — інтелектуал, який вірив, що краса-ідеал може жити не тільки у мистецтві, а й у реальності.
Зупинімося на постаті лорда Генрі, тому що, на наш погляд, його думки, висловлені вголос, стали рушійною силою розвитку подій у романі. Більшість читачів вважає, що Генрі — основне джерело зла у романі, спокусник, який підштовхнув Грея на шлях деградації. Дійсно, лорд відіграв у долі Доріана негативну роль, хоча б тому, що пробудив у ньому пиху. Крім того, парадокси лорда часто звучать двозначно, адже можуть бути розтлумачені по-різному. Генрі — людина не аморальна, проте його зауваження щодо сумління, яке, на його думку, є аналогом боягузтва, сімейного життя, дружби, кохання доходять до межі непристойності. Народжені досвідом спілкування з людьми, наповнені іронією розумної, проникливої людини, вони були неадекватно засвоєні юнаком, що в дійсності був позбавлений інтелекту. Об'єктивно окремі елементи філософії лорда Генрі викликають подив, іноді створюється враження, що він заперечує не тільки сучасну мораль, алей загальнолюдські етичні норми, хоча сам не порушує їх.
Для письменника цей образ був важливим, оскільки лорд не приймає свій "обмежений і непристойний вік з його грубо-чуттєвими втіхами і грубо-примітивними прагненнями". Деякі висловлювання Генрі, легкі, грайливі на перший погляд, відображають усвідомлення гіркої дійсності: сучасне суспільство не потребує талановитих людей, краса і мораль чужі йому.
Лорд Генрі оспівував красу так само, як і Безіл. Проте лорд Генрі намагався віднайти красу не тільки у мистецтві, але у реальному житті. Його взаємини із Доріаном — це своєрідний експеримент. Ми розуміємо, що Генр не передбачив жалюгідних наслідків свого експерименту.
Коли лорд вперше побачив хлопця, він звернув увагу на його прекрасне обличчя і ... прекрасну душу. Доріан ототожнював моральну і фізичну красу, яка панувала у мистецтві.
Объяснение:
