Одним з цікавих складових застілля у знаті були хлібні тарілки – тренчери. Їх не з’їдали, вони служили підставками для решти їжі, а нарізали тренчери слуги. Після трапези їх разом із залишками іншої їжі і соусів віддавали бідним або твариною. Випікалися вони з дуже грубої муки – спеціально для того, щоб ставити на них їжу було зручніше.
Якщо знать могла дозволити собі їсти м’ясо майже щодня, селяни «розживалися» м’ясом куди рідше. В основному, вони харчувалися житнім хлібом і овечим сиром, горіхами, ягодами і фруктами. Гаряче в селянських сім’ях подавалося тільки раз в день: зазвичай це була юшка з зерен, куди додавалися овочі, а у свята – м’ясо.
Цікавий факт: середньовічні лікарі вважали, що двох прийомів їжі в день буде досить для всіх верств населення. Це, на їхню думку, запобігає переїданню і проблемам зі здоров’ям. До того ж постійно підтримувати вогонь вдома було дуже важким заняттям.
Також лікарі Середньовіччя радили сідати приймати їжу повторно тільки в тому випадку, якщо людина відчуває почуття голоду. Це означало, що більш рання їжа вже перетравилася. Якщо людина починала трапезу, коли з’їдена раніше їжа перетравитися не встигла, це вважалося шкідливим.
Объяснение:
экономика Германии была ослаблена неподъемными выплатами репараций, а кризис еще больше увеличил нехватку финансовых средств (снижение зарплат, увеличение налогов, безработица).
Приход к власти в Германии национал-социалистов во главе с Адольфом Гитлером (1933 г.):Гитлер добивался поблажек в военных ограничениях и при выплате репараций, запугивая мировых лидеров угрозой распространения коммунистического режима. Внутри страны проводилась активная пропаганда национальных интересов;
Несоблюдение Германией основных пунктов Версальского договора (с 1935 г.):наращивание военной мощи, прекращение выплат.
