Розташуйте події у хронологічній послідовності А а) висвячення Петра Могили в Київські митрополити б) Курукiвська угода в) відновлення Київської православної митрополії г) повстання П. Павлюка (Бута), Д. Гуні Б а) зруйнування фортеці Кодак I. Сулимою б) Пункти заспокоення руського народу в) морський похід козаків на Кафу г) відкриття Київської братської школи

Актуальность события: Политика великого вождя Сталина в 20-30 годы не теряет своей актуальности и по сей день. На широких казахских степях он прославился как с положительной так и с отрицательной сторон. 
Плюсы: 
1) повышение продуктивности в производительской сфере (обосновать можно тем, что из 10 свинцовых пуль, изготовленных во время ВОВ 1941-45, 9 из них сделаны в Казахстане)
2)народное образование ( как никак стали открываться учебные заведения, именно тогда  вывели, что урок должен длиться 45 минут и т.д.)
3)строительство дорог, городов и т.д.( все , что мы видим за окном, его не было)
4)изучение недр земель КАЗАССР ( если бы не экспедиции, мы бы не знали, что в Каз находится более 90 элементов всей таблицы Менделеева)
Минусы: 
1) изначально маленький слой интеллигенции был либо посажен в тюрьму либо расстрелян по обвинениям в нац уклонизме или национализме, однако позже оставшиеся были выпущены на свободу во время народного образования
2) неимоверный голод 30х  годов( причиной стал джут, совпавший с продразверсткой и продналогом) больше всех пострадали западные регионы
3) ну и наверное опять же, "культ личности" в СССР мешал развитию государства отдельно, тогда была лишь централизованная власть ( то есть власть россии над всеми ост. 14 государствами) все, кто высказывали свое мнения являлись врагами народа.
Надеюсь принципе все

1. Французька революція XVIII ст. (1789-1799) була наслідком кризи французького абсолютизму. Причинами революції стали глибокі суперечності між третім станом (торговці та промисловці, селянство, робітники мануфактур, міська біднота) і пануючими привілейованими станами - дворянством і духовенством. Інтереси і завдання тих, хто складав третій стан, не в усьому збігалися, але всі вони були однаково політичне безправні та прагнули змінити існуючий порядок.

2. Абсолютизм став гальмом розвитку торгівлі і промисловості, сільського господарства: королівська влада, дворянство і духовенство чинили опір будь-яким реформам, що могли знищити цехову систему і монопольні привілеї, що надавалися "обраним" компаніям і власникам "королівських" мануфактур, послабити феодальну залежність селянства.

3. Король Людовік XVI був змушений скликати Генеральні штати - збори представників трьох станів, які не збиралися впродовж 175 років. Депутати третього стану, обрані в Генеральні штати, і деякі представники від перших двох станів проголосили себе Національними зборами, а 9 липня Національні збори проголосили себе Установчими зборами, поставивши за мету вироблення Конституції. Спроба короля розігнати збори спричинила народне повстання.

Объяснение: