2. Скласти письмовий історичний портрет монарха (за вибором: Карл І Стюарт, Карл V, Людовік XIV, Єлизавета

І, Кардинал Рішельє) за планом.

1) Як відбувалося становлення особистості історичного

діяча?

1.1. Де і коли він народився?

1.2. Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?

1.3. Як формувалися його погляди?

2) Особисті якості

й риси характеру.

2.1. Як особисті якості діяча впливали

на його діяльність?

2.2. Які з його особистих якостей вам

подобаються, а які ні?

3) Діяльність

історичного діяча.

3.1. Схарактеризуйте основні справи

його життя.

3.2. Які успіхи й невдачі були в його

справах?

3.3. Які верстви населення

підтримували його діяльність, а які ні, і чому?

3.4. Хто був його друзями, а хто

ворогами, і чому?

3.5. Якими були наслідки його

діяльності: а) для сучасників; б) для нащадків.

3.6. За що людство пам'ятає цю людину?

4) Яке ваше

особисте ставлення до історичного діяча?

4.1. Які почуття викликає у вас його діяльність?

4.2. Як ви ставитеся до засобів і методів його діяльності? Обґрунтуйте

свою позицію.

Договор о ненаподении между Германией и СССР

Обе стороны обязуются воздержаться от всякого насилия , от всякого агрессивного действия и всякого нападения в отношении друг друга , как отдельно так и совместно с другими державами.В случае если одна из Договоривающих Сторон окажется объектом военных действий со стороны третьей державы, другая Договаривающая Сторона не будет поддерживать ни в какой форме эту державу Правительство обоих Договоривающихся Сторон останутся в будущем в контакте друг с другом для консультации , чтобы информировать друг друга о вопросах, затрагивающих их общие интересы.Ни одна из Договаривающихся сторон не будет участвовать в какой-нибудь группировке держав, которая прямо или косвенно направлена против другой стороныВ случае возникнвения споров или конфликтов между Договорящимися Сторонами по вопросам того или иного рода , обе стороны будут разревать эти споры или конфликты исключительно мирным путем в порядке дружественного обмена мнениями или в нужных случаях путем создания комиссий по урегулированию конфликта.Настоящий договор заключается сроком на десять лет с тем , что поскольку одна из Договаривающихся Сторон не дононсирует его за год до истечении срока , срок действия договора будет считаться автоматически продленным на следующие пять лет.

Настоящий договор подлежит ратифицированию в возможно короткий срок. Договор вступает в силу немедленно после его подписания.

Москва 23 август 1939 год

На час закінчення Другої світової війни на території Китаю існували два уряди: підтримуваний США гоміньданівський уряд Чан Кайші та комуністичний уряд, якому таємно допомагав Радянський Союз. На пів- ночі країни, у зайнятій радянськими військами Маньчжурії, розпочалося формування збройних сил Комуністичної партії Китаю (КПК). Спроба Чан Кайші розв’язати проблему двовладдя у країні силовими методами при- звела до затяжної громадянської війни з втручанням зовнішніх сил. Гігантські воєнні видатки доруйнували економічну систему країни й зумо- вили поразку гоміньданівського уряду. У Пекіні в 1949 р. проголошено створення Китайської Народної Республіки (КНР), яку очолив Мао Цзе- дун. Залишки армії Чан Кайші й кілька мільйонів цивільних осіб, які не бажали залишитися в контрольованому комуністами континентальному Китаї, перебралися на Тайвань.

У першій половині 1950-х років китайські комуністи прискорено буду- вали соціалізм, використовуючи для того переважно військово-адміні- стративні методи. Країну накрила хвиля репресій проти незадоволених режимом (тільки за офіційною статистикою, до 1951 р. було знищено близько 2 млн осіб), за критику комуністичного режиму загрожувала смертна кара, відбувалися показові суди й публічні страти на площах міст. У промисловості проведено націоналізацію приватних підприємств, а в сільському господарстві – примусову колективізацію, запроваджено державну монополію на закупки зерна, олійних культур, бавовни. Щоправда, частиною модернізаційних перетворень була реформа освіти, запровадження рівноправності чоловіків і жінок. Величезну фінансову й матеріальну до КНР отримувала від Радянського Союзу. Це були позики, а також будівництво промислових підприємств на території Китаю, за на навчання китайських студентів.
У 1958–1962 рр. КПК спробувала реалізувати план прискореної інду- стріалізації країни, що увійшов до історії як «великий стрибок». Таким чином планували створити підвалини комуністичного суспільства, а кому- нізм у цілому збудувати до середини 1970-х років. Утілення «великого стрибка» розпочалося зі створення по всій країні у промисловості мережі з тисяч примітивних доменних печей для виплавки чавуну «місцевим спо- собом», а в сільському господарстві – «народних комун», тобто великих воєнізованих колективних господарств з гранично усуспільненим життям їхніх членів. Усе майно селян, які потрапляли до комун, усуспільнювали, члени комуни проживали в приміщеннях-казармах і спільно харчували- ся. Контроль над суспільством утримували й агресивною зовнішньою політикою, як-от придушенням антикитайського повстання в Тибеті та вторгненням до Індії. У 1960 р. стався розрив у радянсько-китайських відносинах. Незадоволений десталінізацією та відмовою Хрущова переда- ти ядерні технології, Мао Цзедун заявив, що його країна здатна побудува- ти комунізм власними силами. Усе ж, коли Китай опинився на грані еко- номічної катастрофи, він був змушений відмовитися від політики «вели- кого стрибка». Після невдачі швидкого будівництва індустріального суспільства кому- ністичним лідерам Китаю довго не вдавалося погасити настроїв незадово- лення некваліфікованим партійним керівництвом.